Повернення до стародавніх традицій

Влітку Леонід носив лише невелику шкіряну пов’язку на бедрах, взимку – величезну шкіру карпатського ведмедя, яку одягав просто на голе тіло. За деякий час світові ЗМІ звикли до настільки незвичного образу українського лідера. Зрештою, Україна уже не вперше вносила ноу-хау в загальноприйняті традиції політичного дрес-коду.

Інтерв’ю відбувалося в січні і масивна бура медвежа шкіра ледве вміщалася в кріслі, що було приготоване для Леоніда. Навпроти нього, на фоні кількох золотих пірамідок, широко посміхаючись, сидів Журналіст:

- Я щиро вдячний Вам за зустріч та можливість порозмовляти. Ви – людина, що за життя стала легендою. Рятівник України, лідер, що закінчив найкривавішу війну з часів ІІ світової, ви принесли нам перемогу та мир, а зараз, не побоюся цього слова – талановито – керуєте країною. Геніальний шаман, мольфар, цілитель, обдарований політичний діяч, рятівник нації та просто приємна і порядна людина. Як Вам вдається все це поєднувати та звідки Ви берете сили?

Леонід, підняв голову, неначе приймаючи питання як удар, важливо прицмокнув та почав відповідати урочистим, драматичним голосом…

…

Після встановлення в Україні шаманізму, західні партнери розгубилися: країна з найбільшою боєздатною армією в Європі і водночас тотально знищеною економікою й без того була небезпекою, а після приходу до влади чаклунів, що з самого початку, знищили усі демократичні інституції, було й зовсім незрозуміло чого очікувати від цієї шаленої держави. Закордонні делегації та численні посли, які особисто стали свідками димного шоу на інавгурації Леоніда, старанно уникали спільних заходів з представниками нової української влади.   

За півтора роки, в Києві відбулася лише одна двостороння зустріч на рівні голів держав. Як завжди, попри усі складнощі і сумніви, що панували на Заході, до Київа приїхав президент Польщі. На самому початку зустрічі, Леонід запропонував йому випити крові молодого бика, що мала надати високому гостю бичачої сили та здоров’я. Поляк, в елегантному, темно-синьому костюмі (а Леонід був лише з пов’язкою не бедрах, адже це було в теплу пору року), взяв залізний кубок, подивився на напій та відставив його на столик. Тоді Леонід махнув помічнику й той миттю подав йому ляльку вуду й велику голку. Леонід почав накладати прокляття на невдячного гостя, а польський президент знітився й не знав, що сказати. Незручне мовчання тривало усі передбачені регламентом зустрічі півгодини, поки Леонід проколював ляльку в різних місцях і шепотів заклинання. Закінчивши, він звернувся до поляка: «Йди, невдячний». І той пішов.

Згодом, Мольфар закордонних справ заявив, що зустріч пройшла в дусі взаємоповаги та підтримки Польщею євроінтеграційних амбіцій України. Варто сказати, що Мольфар (колишній міністр) закордонних справ був кар’єрним дипломатом та правнуком міністра ще з часів Кравчука та Кучми. Після приходу Леоніда до влади він публічно заявив, що його прадід, його дід – суддя Конституційного суду часів Ющенка та Януковича, його батько – посол в багатьох країнах за часів Порошенка та Зеленського - всі були таємними послідовниками шаманістичних рухів і навіть назвав імена нині покійних шаманів, що були їхніми духовними наставниками. Та й взагалі, в міністерстві давно уже спілкуються з духами на спіритичних сеансах і практикують ритуали вуду – на тому й будують зовнішню політику протягом десятиліть. Тому щось змінювати в їх роботі не варто.

Як виявилося, подібна ситуація була й в інших державних установах України. Наприклад, голова податкового комітету Зореслав Гетьман, після інавгурації Леоніда заявив, що насправді з юності таємно займався астрологічними віщуваннями і, як досвідчений астролог, створив систему, за якою визначав податкову політику країни за зірками. За його спостереженнями, зірки з року на рік, ясно показували, що податки мають йти вгору, до них, до зірок.

Неочікувано виявилось, що майже кожен український міністр, голова комітету, директор державного підприємства, виявився наслідним чаклуном, мольфаром, досвідченим шаманом, в крайньому разі – віщуном-любителем. Тому, те, що в англомовному середовищі називається «deep state» - глибинна держава – в Україні, по суті, й не змінилося, після встановлення шаманізму. Міністерства були перейменовані в Храми, міністри стали мольфарами, директори – магами, медики – знахарями і т.д. При цьому, все це залишалися ті ж люди, що десятиліттями працювали на державній службі до цього, відповідно, методи діяльності держави, набравши в себе риси шаманізму, по суті не змінилися.

Час від часу створювалися нові установи – так в Україні з’явився ІНШ – Інститут національного шаманізму. Його функцією була популяризація стародавньої історії українського шаманізму. Експерти інституту дійшли висновку, що трипільська культура була побудована на принципах шаманізму, а ритуали притаманні козакам в Запорізькій січі – розсипання землі на чоло при ініціації нового кошового, поховання заживо грабіжників, гадання, тощо – є явним свідоцтвом, що під прикриттям православ’я, яке було політичною ширмою, в Січі процвітав магізм. На замовлення ІНШ, група експертів з геральдики опублікувала науковий звіт, в якому доводилося, що український тризуб насправді – древній шаманістичний символ духу родючості; а група філологів дійшла до висновку, що українська мова в своєму філологічному коді зберегла шаманське коріння. Не було сумнівів в тому, що встановлюючи шаманізм, Україна повертається до своїх справжніх стародавніх коренів та трацицій.