2. Історія карт Ленорман

Карти Ленорман мають захопливу історію, яка переплітається з легендами, містикою та культурними впливами. Хоча вони відомі під ім’ям Марі Ленорман, французької віщунки XVIII–XIX століть, їх походження сягає ще глибше.

Походження та створення

Карти Ленорман беруть свій початок у традиційних гральних картах, які вже в середньовіччі використовувалися не тільки для розваг, але й для передбачення майбутнього. У XVII столітті в Німеччині з’явилася так звана "гадальна гра", відома як "Das Spiel der Hoffnung" ("Гра надії"), створена Йоганном Крістофом Хайхелем. Ця колода з 36 карт стала основою для сучасних карт Ленорман.

Марі Ленорман, яка жила у Франції наприкінці XVIII століття, здобула популярність завдяки своїм точним передбаченням для відомих історичних фігур, таких як Жозефіна Богарне, Наполеон Бонапарт та інші. Хоча немає прямих доказів, що Марі використовувала саме ці карти, її ім’я стало асоціюватися з цим гадальним інструментом завдяки популярності її практики.

Розвиток у XIX столітті

Після смерті Марі Ленорман її ім’я почало активно використовуватись для просування різних гадальних колод. У XIX столітті карти стали відомими у Франції, Німеччині та інших країнах Європи. Їхня символіка розвивалася, включаючи образи, зрозумілі широкій аудиторії: вершника, корабля, дому, серця тощо. Ці зображення були простими, але глибокими у своєму значенні, що зробило колоду доступною як для початківців, так і для досвідчених гадальників.

Місце в сучасному світі

Сьогодні карти Ленорман є одним із найпопулярніших інструментів для передбачення майбутнього. Вони використовуються в усьому світі як професійними тарологами, так і аматорами. Унікальність Ленорман полягає в їхній простоті та конкретності: карти дають чіткі відповіді на запитання, фокусуючись на деталях і конкретних подіях.

У сучасному світі карти Ленорман часто поєднуються з іншими методами прогнозування, такими як астрологія чи Таро. Вони використовуються не тільки для передбачень, але й для роботи з підсвідомістю, психологічного аналізу та навіть для бізнес-консультацій.

Вплив на сучасну культуру

Колоди Ленорман існують у різноманітних варіаціях: від традиційних дизайнів до сучасних тематичних колод. Вони надихають художників і письменників, які створюють нові версії, адаптуючи символіку до різних культур і стилів.

Історія карт Ленорман — це свідчення їхньої універсальності та актуальності. Вони змогли пройти крізь віки, залишаючись інструментом, який об’єднує традиції минулого із запитами сучасного світу. У цій книзі ми продовжимо відкривати таємниці карт Ленорман, досліджуючи їх значення, символіку та можливості використання.

Відомий психолог Карл Густав Юнг підкреслив універсальність символіки гральних і ворожильних карт. Він зазначив, що символи в таро відповідають його системі архетипів, тому деякі психологи використовують ці образи для кращого розуміння стану клієнта через певні архетипи. Це дозволяє не лише описати поточний стан людини, але й, розуміючи особливості архетипу, визначити її сильні та слабкі сторони, що можуть бути предметом подальшого аналізу. Символіка карт таро має багатозначне трактування: філософи бачать у ній одне, а провісники доль — зовсім інше значення. Це дає можливість по-різному інтерпретувати те, що «говорять» карти.

Карти використовувалися не тільки для розваги, але й як символ суспільного та державного устрою. «Чирва» символізувала священнослужителів і дворянство, «піки» – зброю офіцерства, «бубни» – буржуазію, камені їхніх будинків, а «хрести» – селянство.

Не випадково гральні карти мають чотири масті різного кольору: жезли (зелений), монети (жовтий), метал (блакитний), кубки (червоний) і чотири фігурні карти: фараона, сивілу, вершника та вісника, а також цифрові карти від туза до десятки.

• Зелена масть символізує енергію, життєву силу, весну, захід, воду, що дає життя, але й може призвести до катастрофи. У середньовічних картах цей знак представлений жезлом, посохом або палицею з зеленим листям, яке в результаті спрощення стало чорними списами-піками.
• Жовта масть вказує на інтелект, творення нового, вогонь, південь і діловий успіх. На старих картах її символом була монета, сонце, золотий бубонець або знак вогню – тепер це ромб або каре.
• Блакитна масть асоціюється з простотою і порядністю, безкорисливим служінням. Це осінь, схід, повітря. У середньовічних картах її символом був жолудь з блакитним колечком (що символізувало лицарство у германців) або схрещені мечі, шпаги, що стали основою для хрестів, треф.
• Червона масть традиційно пов'язана з красою, радістю, задоволеннями, а також є символом духовності і пасивного початку – землі, півночі, зими. У картах цієї масті зображені кубки, чаші – атрибути шлюбного обряду, а також серця, які є символом милосердя.

Символічне тлумачення 52 карт у колоді має глибоке значення. 52 карти відповідають числу тижнів у році, а чотири масті зображають чотири пори року. Оскільки кожна пора року триває 13 тижнів, кожна масть також складається з 13 карт. Крім того, кожна масть має очки від 1 до 10, а потім зображення валета, пані та короля. Якщо замінити ці фігури на цифри 11, 12, 13 та скласти всі очки, ми отримаємо число 91, яке відповідає кількості днів в одній чверті року. Таким чином, сума всіх очок чотирьох мастей дорівнює 364, що відповідає числу днів у році без одного.

Масть (від слова «мазати», «фарбувати» в різні кольори) — це одна з чотирьох частин колоди, всі карти якої мають загальний знак:

• ♠ піка, ♣ трефа, ♦ бубна та ♥ чирва (у французьких картах);
• Листя плюща, жолуді, дзвіночки та серця (у німецьких картах);
• Мечі, палиці, монети та кубки (у італійських картах).

Є припущення, що чотири масті французьких карт зображають чотири основні предмети лицарського ужитку: трефа — емблема меча, піка — спис, бубна — прапор або герб, чирва — щит.