Глава 1

  Вона отямилася у незнайомому їй місці, а над нею нависала стара жінка з волоссям кольору воронячого пера.

  -Ну нарешті! - зітхнула та з полегшенням. - Я вже гадала ти не отямишся!

  -Де я? – подала Єлень голос, відчуваючи, як ломить усе тіло.

  -Я Велерада. Твоя бабуся, Єлень, - пояснила стара. - Ти впала... З неба.

  -Що? - дівчина зиркнула на стару і впізнала в її рисах обличчя свою бабку-мольфарку.

  -Кілька днів назад, вночі відкрився портал між світами і тебе викинуло на ліс. Я помітила це і кинулася бігти у той бік, де ще над соснами виднівся іскристий білий овал, а коли прибігла на те місце - побачила тебе. Де ти була, Єлень?

  -Не знаю. Не пам'ятаю, - вона задумалась. - Пам'ятаю, я вийшла гуляти до лісу, а потім - порожнеча і я вже тут.

  -Тебе не було майже п'ять років, - мольфарка осіклася. - Я принесу тобі свій чай, щоб ти скоріше набралася сил. Відпочивай, Єлень.

  Жінка вийшла з кімнати, зачинивши за собою двері. Вона підійшла до телефону, що був на її кухні і набрала номер, на який вже давно не дзвонила.

  -Ненько? - почувся стривожений голос по ту лінію слухавки.

  -Вона знайшлася, - поінформувала стара жінку.

  -Де вона? Вона жива?

  -Жива, але нічого не пам'ятає.

  -Ми вилітаємо, мамо.

  -Зачекай. Не потрібно. Ми знали, що це рано чи пізно станеться. Нехай краще буде тут, у Карпатах.

  -Але, вона моя дочка!

  -Ми повинні були зробити це ще багато років тому, Лесю! Але відкладати більше не можна. Сама знаєш, що трапилося, - по той бік слухавки почувся гіркий плач.

  -Як скажеш. Але ми все одно приїдемо, інакше вона щось запідозрить.

  -Гаразд.

  Мольфарка поклала слухавку і втомлено зітхнула.

  -Не думала, що доживу до цього моменту.

***

  Шерідан тупцювала на порозі квартири сім'ї Фрейзер, тримаючи в руках блокнот Єлені, який та просила передати батькам після смерті. Але Шеррі спізнилася з обіцянкою. Вже майже рік пройшов, як Єлені не стало, а вона була дуже зайнята, щоб приділити увагу блокнотові.

  Відразу ж після смерті дівчини, Локі збожеволів і навіть намагався заволодіти Асґардом. Але нічого з того не вийшло, а його заточили у темниці, з якої не випускали і до цього дня. Чародійка не хотіла, щоб все обернулася так для бога підступності. Так, вона його ненавиділа, але Локі, після смерті подруги, став для неї єдиним близьким, з яким вона могла переживати втрату. Тор, звичайно ж, теж сумував, але не так сильно. Знайшов розраду в обіймах Сіф і зміг відмовитися від тяжких спогадів.

  Віталс зважилася і втиснула кнопку дзвінка до упору. Не сподівалася застати Фрейзерів у квартирі їх доньки, але вирішила почати пошуки з цього місця.

  Вона здригнулася, почувши звук проверненого в замковій щілині ключа.

  -Шеррі? - жінка, точна протилежність Єлені: чорнява, з сіро-зеленими очима і яскраво вираженими рисами обличчя, дивилася на чарівницю в німому чеканні.

  -Добрий день, місіс Фрейзер. Я прийшла з приводу Єлені, - Шерідан опустила очі на блокнот, який тримала в руках.

  -Ми знаємо, Шеррі, - усміхнено відповіла жінка.

  -Знаєте? - здивувалася чародійка. - Звідки?

  -Її бабуся, Велерада, зателефонувала нам і сказала, що Єлень знайшлася, -жінка посміхалася. - Ми були в неї кілька днів тому.

  Шерідан сховала блокнот за своєю спиною.

  -І як вона?

  -Нічого не пам'ятає, але лікарі сказали, що це тимчасово.

  -Де вона зараз? Я можу з нею побачитися?

  -Вона залишилася у бабусі. Лікарі сказали, що їй потрібно тихе місце і ми наполягли на тому, щоб вона залишилася, на деякий час, у бабусі. Далеко звідси, - жінка змахнула сльозинку. - Діти виростають, і часто з ними доводиться розлучатися.

  -Так, - підтакнула чародійка. - Вибачте, що потурбувала вас.

  -Люба, не хвилюйся. З Єленню все буде добре.

  -Звичайно, - Шеррі посміхнулася і пішла.

  Дівчина влетіла в покої бога грому. Вартові спробували її зупинити, але це було марною тратою часу - чародійка вже добралася до приголомшеного Тора.

  -Вона повернулась! - кричала Віталс.

  Рудоволоса чарівниця схопила громовержця за руки і закрутилася в нехитрому танці.

  -Хто повернувся? - дивувався Тор.

  -Вона повернулась! - повторила Шерідан. - Вона, якимось чином, повернулася! Зараз вона у Мідґарді. Швидше, Тор! - вона потягнула його за руку на вихід.

  Громовержець різко зупинився.

  -Я вимагаю нормальних пояснень! - заявив громовержець.

  -Єлень повернулася.

  -Що? - на обличчі чоловіка змішалися подив і нерозуміння.