2 Глава Єва

Я й сама не сподівалася, що так надовго затримаюся на кладовищі. В цьому місці вічного спочинку так тихо і спокійно. Сиділа на лавочці біля гранітного пам’ятника і згадувала минуле. Мені пригадався той час, коли ще була зовсім маленькою. Тоді я ще вірила в дива та святого Миколая. Мої батьки працювали на заводі і не настільки пиячили, щоб геть втратити голову. Поки вони були на роботі мене доглядала бабуся. Вона завжди пекла якісь смаколики і я любила їй допомагати. Вечорами, коли батьки поверталися додому, ми завжди влаштовували чаювання і ласували бабусиною випічкою. Ще досі пам’ятаю аромат її яблучної шарлотки.

Це були найкращі часи мого дитинства, але нажаль короткотермінові. Дуже швидко наші сімейні чаювання переросли у гучні застілля, які влаштовували батьки з своїми друзями. Таким чином я стала відходити на другий план. Потім батькам вже й друзів було не потрібно, бо випивка стала для них усім.

Я аж стрепенулася, коли почула звук вхідного дзвінка. Телефонувала Ельвіра.

- Так, слухаю, - відказала я.

- Єво, ти вже придбала собі наряд? – строго запитала вона.

- Ні…Я на кладовищі, сьогодні…, - хотіла пояснити, але Ельвіра мене перебила.

- Я знаю, сонце, – промовила, змінивши строгий тон на більш м’який. – Нічого, купиш потім. До речі, хочу дещо конкретизувати, це має бути не просто благодійний вечір, а маскарад.  

- Маскарад! Улітку? – здивувалася я.

- Так, - підтвердила вона. – Як то кажуть, у багатих свої причуди.

- Це правда, - погодилась я і запитала чи цей маскарад має якусь тематику.

- Ні, всі мають бути просто в масках і все, - відказала вона. – Тому не забуть придбати маску.

- Гаразд, - погодилась я на прощання.

Почало вечоріти, я помолилася і поїхала в один з найбільших торгових центрів столиці. Оскільки це має бути маскарад, то і вибір луку в мене змінився. Спершу я хотіла обрати якусь стриману сукню пастельних тонів, проте тепер мій вибір пав на довгу яскраво-червону сукню, оздоблену мереживом. Поміряла її і залишилась задоволена своїм відображенням у дзеркалі. Червоний атлас щільно облягав моє тіло і з середини стегна вільними хвилями струменів до самої підлоги. Плечі були повністю оголені, а спину прикривало прозоре червоне мереживо. Загадково і сексуально – якраз таке поєднання мені потрібне. До сукні я підібрала чорні лакові туфлі на тонких підборах і такого ж кольору клатч. Залишилось ще купити маску і мій образ готовий. Проте це виявилось зробити не так легко, оскільки влітку маски ніхто не продає. Де тільки я не була, обійшла усі магазини та бутіки, але так і не знайшла бажаного. 

Я вже геть втратила надію, тому вирішила зайти в кафе і випити улюбленого лате. Духмяний напій трохи підбадьорив мене та моєї проблеми не вирішив. Вийшла з кафе, коли місто вже потопало у вечірніх сутінках. Усюди увімкнули ліхтарі, а вітрини магазинів сяяли кольоровими вивісками. Я повільно йшла до свого авто і звернула увагу на червоне сяйво вивіски секс шопу. «Можливо там я знайду потрібний мені аксесуар?», - подумала і зайшла в середину.    

- Добрий вечір! – привіталася до мене продавчиня. – Чим можу допомогти?

- Вітаю! А у вас є маски? – поцікавилась я.

- Так, - кивнула вона. – Ходімо, я вам покажу.

Ми пройшли в глиб приміщення і там на стенді дійсно висіли різноманітні маски.

- Ви яку бажаєте? В нас, як бачите, широкий вбір, – запитала дівчина. І це справді було так. Тут були маски на будь-який смак і гаманець. Я уважно розглядала їх і думала, яка б з цих масок підійшла мені до сукні.

- Дайте, ось цю золотисту, - вказала на чорну маску красиво оздоблену золотистими розводами.

- Чудовий вибір, - посміхнулася продавчиня, - впевнена, що ваш партер буде в захваті. Можливо вас зацікавить ще й білизна?

- Чом би й ні, - знизала я плечима. До такої сексуальної сукні і білизна потрібна відповідна, тим більше, що клієнт вибагливий. В результаті, в секс шопі я придбала маску та неймовірно красиву червону мережану білизну.

Задоволена покупками відправилася у «Фантазію». Я не стала заходити парадним входом, а пішла через чорний. Вже досить пізно і в нічному клубі зібрався народ, а я аж ніяк не маю бажання когось бачити.

Я саме піднялася сходами на другий поверх, коли почула крик. Не роздумуючи зайшла в коридор. Крик доносився з тринадцятої кімнати. Там зазвичай працює Клара. Мабуть їй попався якийсь неадекватний клієнт. Таке трапляється не часто, але іноді дівчатам буквально приходиться відбиватися від покидьків, які не вміють контролювати себе і піднімають руку на них.

Увірвалася в кімнату і побачила, як Клара прикриває рукою скривавлену губу. Вона здавалася зовсім беззахисною в порівнянні з громилою, який навис над нею.

- Забрав від неї свої лапи! – гаркнула я.

Мужик глянув на мене озвірілими очима, але не побачивши в мені небезпеки лише зухвало посміхнувся і запитав:

- А то що? Та я з вами  двома справлюся за рас! – зареготав він і кинувся до мене.

Довго не роздумуючи я зробила декілька маніпуляцій і миттю поклала його на лопатки. Все таки не даремно я закінчила курси самооборони. В моїй професії це просто необхідність, адже клієнти думають, якщо вони заплатили гроші за послуги, то можуть робити з дівчино, що їм заманеться.