Плата за мрію

Автомобіль рухався вузькими вуличками старої частини міста, за вікном різнобарвними плямами розфарбовували темний осінній вечір рекламні вивіски та вогники готелів і ресторанів. Погода видалась на диво хороша, тому багато хто із задоволенням здійснював вечірній променад, насолоджуючись останнім вихідним, перед початком робочого тижня.

- Котику, а в нас окремий балкончик буде?, - Юлія притислась до свого співрозмовника, що почав вже було дрімати поруч з нею, розслаблено відкинувшись на шкіряне сидіння.

- Юльчик, не балкон, а окрема ложа, я ж тобі вже пояснював, - незадоволено пробубонів огрядний чоловік, скосивши погляд на відверте декольте своєї подруги, яке вона старанно виставляла на показ. - У мене статус дозволяє купити найкращі місця на весь сезон в театрі, так що не хвилюйся, тебе багато хто побачить і зможе помилуватись твоєю красою.

- Ох, ти такий романтик, Антончику, знаєш чим зацікавити дівчину, - промуркотіла блондинка.

- Якби ж дівчина в театрі цікавилась спектаклем чи хоч архітектурою, - зітхнув чоловік і, прикривши очі, знову відкинувся на спинку сидіння.

- Ну, я ж цікавлюсь, - надулась Юлія, - ти ж знаєш, що у мене вища освіта, я багато читаю і будь який журнал підтвердить, що все це показник високого інтелекту.

- Угу, - не відкриваючи очей, мугикнув Антон, - підтвердить... ото їх ти лише й читаєш, найбільше уваги приділяючи яскравим картинкам та інформації про покази мод, дієти та знаменитостей. А про освіту я взагалі мовчу, здогадуюсь як ти екзамени здавала.

- Ну, котику, навіщо ти так, - ще міцніше притислась дівчина до чоловіка.

- Добре, добре, - посміхнувся Антон, пробираючись рукою у виріз сукні своєї подруги. - Ти в мене найгарніша, сама сексуальна, дуже слухняна, і взагалі - найкраща дівчинка. То я просто сказав, щоб ти вміла відсіч, нашим панянкам з вищого світу, давати.

- Ох, я знала, що ти про мене піклуєшся, - розтанула Юлія, непомітно стягуючи ще нижче сукню, щоб більше зацікавити свого співрозмовника, адже увагу чоловіків потрібно завжди підгодовувати, це вона добре знала з тих самих журналів, про які згадав мільйонер.

 Присутність водія та охоронця в автомобілі дівчину зовсім не хвилювала, якщо її коханець ставиться до обслуги як до речей інтер'єру, то чому вона має через них стримувати свою гру, завдяки якій відомий бізнесмен вже півроку був її офіційним бойфрендом.

- Антон Миколайович, приїхали, - чітко відрапортував водій, розглядаючи дівчину свого роботодавця у дзеркало. Блондинка помітивши зацікавленість стороннього чоловіка, своїми відкритими принадами, ще більше прогнулась, відкинувши волосся назад.

Охоронець суворо глянув на молодого водія і ледь помітно похитав головою, він не перший рік працював на Лавея, тому знав як той не любить порушення субординації підлеглих.

- Добре, - Антон різко, відсторонившись від своєї супутниці, перевів погляд на дзеркало. Водій смикнувся, адже йому здалось, що очі роботодавця, всього лиш на мить, засвітились холодними блакитними вогниками, наче у якоїсь потойбічної сутності.

Охоронець вийшов з авто і, перевіривши простір біля театру, зв'язався зі своїми хлопцями, які вже покинули машину, що весь час їхала в супроводі, і мали б завершувати інспектування майбутнього маршруту їх об'єкту охорони.

- Все чисто, - один за одним відзвітувались охоронці і старший загону, кивнувши, відкрив двері автомобіля, випускаючи Лавея.

Чоловік подав руку своїй дівчині, яка одразу ж повисла на його лікті і, розглядаючи оточуючих, в явному пошуку знайомих обличь чи журналістів, почала поправляти зачіску.

- Михо, я думаю, що не маю тобі пояснювати, чому з театру нас має забрати новий водій і куди подінеться цей, - вирівнявшись, глянув у вічі старшому охорони Антон.

- Ні, Антоне Миколайовичу, я знаю, не хвилюйтеся, - кивнув чоловік.

- От і добре, - заусміхався мільйонер. - Кицюню, ходімо. Ми звісно одні з найшановніших гостей, але нас чекати для початку вистави ніхто не буде. А мені не хочеться пропустити прем'єру славнозвісного "Демона".
 

В ложі Антон з Юлією були самі, чоловік не любив, щоб охорона стирчала за спиною під час вистав. Дівчина насолоджувалась захопленням чоловіків і, сповненими неприкритої заздрості, гнівними поглядами жінок. Красуня вважала, що такі моменти дійсно були варті всіх тих неприємних хвилин в компанії багатого товстуна, кращим за славу і заздрість суперниць не може бути нічого, ну хіба що гроші, дуже великі гроші, які відкривали дорогу Юлії в найдорожчі магазини та салони столиці.

На столику, який примостився між кріслами в персональній ложі Лавея, стояли різноманітні смаколики, кава, шампанське і маленька коробочка оббита червоним бархатом.

- Юліє, перед початком вистави я хотів би дещо тобі сказати, але пообіцяй, що стримаєш емоції, адже мені дуже потрібно, щоб свіжу новину мої конкуренти дізнались з газет, а не на сьогоднішній виставі, - сказав Антон, притягуючи блондинку собі на коліна.

- Ох, обіцяю, - прошепотіла дівчина, не відриваючи погляду від коробочки, яку взяв до рук чоловік.

- Добре, розумниця ти моя, - заусміхався мільйонер, витягуючи з бархатної коробочки перстень з неймовірної краси камінцем. - Юліє, ти станеш моєю дружиною?

- Уіммм, - стримуючи радісний крик дівчина затулила собі рота обома руками і ледь не впала з колін кавалера, який вчасно втримав її вільною рукою. - Так, так, звісно стану.
Блондинка припала до губ нареченого, обплітаючи його шию руками, як тільки Антон вдягнув їй на палець омріяний перстень.

- От і добре, сідай на своє місце, вже вистава починається, - відповівши на поцілунок, відсторонився від Юлії чоловік.

- Але ж я..., - дівчина провела пальчиками вниз від губ Антона, вздовж краватки.

- Ні, все це вдома, - похитав головою Лавей, - сьогодні ти маєш познайомитися з моїми дітьми і зможеш офіційно залишитись вже в нашому домі.

- Ох, так, котику, звісно, - закивала головою блондинка, яка ніяк не могла повірити своєму щастю.