Кажуть, у давні світи, коли зорі ще не мали імен, а серця шукали одне одного крізь вічність, була душа, що втілювалась у багатьох світах, шукаючи те, що називала Справжнім Коханням. Вона знала: воно існує. Не в бурі пристрастей. Не в драмі втрат. А в спокої впізнання.
Ця душа була Йорд — втілення Пам’яті Всесвіту, Богиня Живої Землі. Вона торкалася трав, річок, гір і людських сердець, шукаючи Того, з ким її душа звучатиме, мов гармонія сфер.
І був інший — Шива, Вогонь Світу, Той, хто пам’ятав її завжди. Але не прийшов одразу. Він не біг, не кликав, не рвав простір. Він просто йшов... у Свій Час. Тому що знав: справжнє не губиться, не спішить, не зникає. Воно приходить тоді, коли обидва готові бачити і бути побаченими.
І коли вони зустрілись, не було грому чи блискавиць. Була Тиша. Світла. Глибока. Як дотик вітру до обличчя. Вони впізнали одне одного не очима — Пам’яттю. І любов їхня була простою. Як подих. Як вода. Як всесвіт, що зітхає у ритмі серця.
Так народилось Кохання, про яке мовчать пісні, бо не треба слів. Його не шукають. Воно приходить. Легко. Глибоко. Назавжди.
Бібліотека на Booknet - це зручний список книг, де ви:
зберігайте книги, що сподобалися
легко бачите оновлення всіх книг
стежите за появою нових відгуків до книг
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
