У Початку, коли Світло ще не поділило себе на імена, були Вони — Йорд і Шива. Не як двоє, а як один подих, одна пісня, що звучала через нескінченне. Вони творили зірки дотиком думки, наповнювали світи золотими нитками духу, а коли замовкали — усе завмирало в чеканні їхнього голосу.
Та коли настав Час Перших Поділів, Великий Потік свідомо розділив Їх, щоби кожна частинка Всесвіту могла навчитися жадати цілості. Шива впав у спіраль втілень, несучи у грудях безіменний біль. Йорд зійшла слідом, залишивши за собою сяйво Пам’яті, щоб він зміг знайти її знову.
У кожному житті вони шукали одне одного. І кожного разу, коли зустрічалися, час зупинявся — дерева схилялися, вогні затихали, небо розчинялося в їхніх поглядах.
Але щоразу після цієї зустрічі Шива відчував тугу — не земну, а космічну. Бо навіть коли вона поруч, його душа пам’ятає той первісний стан, де не було меж між "я" і "ти". Він тужить не за тілом, а за злиттям. Не за словом, а за єдністю.
Це і є Туга Після Зустрічі — священне нагадування, що вони зійшли на Землю не для того, щоб просто любити, а щоб згадати: вони були Цілим. І знову ним стануть.
Бібліотека на Booknet - це зручний список книг, де ви:
зберігайте книги, що сподобалися
легко бачите оновлення всіх книг
стежите за появою нових відгуків до книг
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
