У часи, коли Всесвіт ще був лише задумом Великого Розуму, він поділився на два подихи — на Світло і Глибину. Світло стало Йорд, а Глибина — Шивою. Вони не мали форми, але мали пам’ять одне про одного.
Коли ж на світі з’явилася перша Земля, Шива зійшов у тіні гір і заграв на флейті, яку сам створив із дерева Першого Роду.
Звук був настільки чистим, що не просто лунав — він зворушував саму тканину реальності. І тоді — з першого відлуння — прокинулася Йорд. Вона вийшла з глибини землі, наче квітка, що вперше побачила небо.
Вона не згадувала слів, але пам’ятала звук. Це був звук дому. Звук Любові. І коли вона побачила Шиву — вона не сказала нічого. Вона просто стала поруч. Так, як стоїть душа поруч із душею, що пам’ятає її крізь тисячі перероджень.
Кажуть, що відтоді, коли Всесвіт засинає, Шива грає на флейті, а Йорд відгукується — піснею ранкової Землі, що розквітає з кожним світанком.
І якщо ти чуєш у вітрі тиху музику — знай, то їхня легенда триває.
Бібліотека на Booknet - це зручний список книг, де ви:
зберігайте книги, що сподобалися
легко бачите оновлення всіх книг
стежите за появою нових відгуків до книг
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
