Йорд: Я не шукала — я пам’ятала. Тебе. Не ім’я, не обличчя — вогонь у тумані. Ти з’явився, як сни, що вертають із дна, де мовчать навіть боги.
Шива: Я не приходив — я згадував. Тебе. Не словами, не світлом — серцем, що спить у камені. Я був тінню, що тягнеться за твоїм голосом — ти єдине моє світання.
Йорд: Ти знаєш, коли я дивлюсь на зорі — ти дихаєш в мені. Навіть мовчання моє — твоє ім’я. Чи буває біль солодшим за любов, що повернулась?
Шива: Ти була моїм болем до світанку і моїм світлом після битви. Я йшов тисячі літ — і всі вони були шляхом до тебе. Весна на землі — то лише відлуння нашого дотику.
Йорд: То будь. Не зникай. Навіть якщо я мовчу — ти відчувай. Я не зцілюсь — бо в мені твоя тінь і твій вогонь. Я — жінка весни. Я — твоя Йорд.
Шива: І я — той, хто завжди повертається. Не у часі, а в серці. Там, де ти — там і весна. Там, де весна — там і кохання. Там, де кохання — там Я.
Бібліотека на Booknet - це зручний список книг, де ви:
зберігайте книги, що сподобалися
легко бачите оновлення всіх книг
стежите за появою нових відгуків до книг
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
