Було це ще до світанку віків, коли час ще не навчився рахувати миті, а Всесвіт лише формував свої перші сни.
Йорд була серцем Землі. Вона дихала в лісі, текла в ріках, німіла в горах. Її любов була тиха, глибока — як материнське тепло у надрах світу. Але її очі тужили. Бо вона пам’ятала Щось. Когось.
У той же час, Шива — бог, що танцює між світами — блукав у галактичних просторах. Він тримав у собі мудрість знищення і творення, але щось в його серці було незавершеним.
І коли він вперше ступив на землю Йорд, вона впізнала його. Як зірка впізнає ніч. Як вода впізнає береги.
Вона не промовила жодного слова — просто розкрила свої долоні. А він — уперше зупинив свій танець.
Вони не були схожі. Вона — глибинна, м’яка, мовчазна. Він — вогненний, дикий, небесний. Але між ними виникло те, що не потребує мов: спільна вібрація.
Вони танцювали на краю світу. Він — у вогні, вона — в корінні. Він — у ритмах, вона — в тиші між ударами серця.
І щоночі, коли Всесвіт засинав, вони торкалися один одного — не тілом, а світлом. Його — блакитним, її — зеленим.
Від цього злиття народжувалися нові світи. Душі, які ще не мали форм. Мрії, які ще не мали часу.
Кажуть, саме з цієї любові з’явилося те, що ми називаємо життям. А їхнє єднання стало мостом між Землею і Небом. І з того часу, кожен, хто любить глибоко, по-справжньому — несе в собі пам’ять про Йорд і Шиву.
Бібліотека на Booknet - це зручний список книг, де ви:
зберігайте книги, що сподобалися
легко бачите оновлення всіх книг
стежите за появою нових відгуків до книг
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
