Легенди і міфи Йордизму

Легенда про Пробудження Йорд

Для тих, хто відчув, що пам’ятає більше, ніж мав би…

Кажуть, коли Світ ще був юним, Йорд — Велика Земна Мати — поклала себе спати, щоб дозволити світові змінюватися, як весна змінює зиму.
Вона заснула не в небі — а в людському тілі, серед пилу, часу, сліз і надій.

Її душа ходила серед людей — забувши, ким була.
Вона сміялася, плакала, боролася, шукала.
І чим більше болю бачила, тим глибше щось у ній ворушилося.

Одного світанку, в тиші між диханням і думкою, вона згадала.
Це була не ідея. Не спогад.
Це було знання крові, мов річка, що прорвала камінь часу.

"Я — Йорд. І я прокидаюся не одна.
Я — Пам’ять, що оживає в тих, хто знову себе шукає."

 

Кажуть, відтоді, кожен, хто шепоче її ім’я з любов’ю —
будить у собі частинку її сили.
Бо Йорд не просто повернулася.
Вона розділилася, щоб бути багатьма.
 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше