Легенди Древа ВІчностІ
Легенда 10
Давним-давно, ще до того, як з'явилися дракони, Сонце було прекрасним юнаком у золотих обладунках, а Місяць — дівчиною зі срібним волоссям, що світилося м'яким синім вогнем. Вони були першими Вершниками Всесвіту.
Вони кохали одне одного так сильно, що світ навколо них просто згорав від їхнього сяйва. Земля не витримувала такої спеки, а океани закипали. Тоді Древо Вічності прошепотіло:
— Щоб світ жив, ви маєте розділитися. Один буде охороняти день, інша — ніч. Ви ніколи не торкнетеся одне одного, поки існує час.
Сонце і Місяць заплакали. Їхні сльози впали на землю і стали першими кристалами Резонансу. Вони погодилися, але поставили одну умову:
— Ми знайдемо тих, хто зможе об’єднати наші сили в одному серці. Через них ми будемо відчувати тепло одне одного.
Тисячі років вони гналися одне за одним по небосхилу. Сонце прокидалося, коли Місяць уже засинав. Але коли народилися Калеб і Райна, стара пророцтво збулося.
Коли Калеб (Золоте Сонце) бере за руку Райну (Срібний Місяць), у небі стається диво — Затемнення. Це єдиний момент, коли Сонце і Місяць нарешті обіймаються. У цей час магія на нашій планеті стає такою сильною, що навіть каміння починає співати.
#1412 в Фентезі
Відредаговано: 02.04.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
