Легенди Древа ВІчностІ
Легенда 6
Райна:Це було ще до того, як ми перемогли Архітектора. Ми зупинилися на Місяці Акваріса, щоб перечекати шторм. Повітря було розрідженим, а гравітація — слабкою. Калеб підійшов до мене, і в його очах я побачила не воїна, а просто хлопця, який втомився від війни.
— Райно, — промовив він, простягаючи руку. — Тут немає Пожирачів. Тут немає Вершників чи Демонів. Тільки ми.
Ми почали танцювати. Це був дивний танець — легкий, наче ми пір’я на вітрі. Ми підстрибували на метри вгору, кружляючи серед зоряного пилу. Мій чорний плащ переплітався з його золотим обладунком.
У ту ніч Місяць світився лише для нас. Ми не сказали жодного слова, але наш Резонанс співав так гучно, що навіть зорі навколо, здавалося, почали пульсувати в ритмі нашого вальсу. Це був момент, коли ми зрозуміли: ми — не просто союзники. Ми — дві половинки одного Всесвіту.
#1404 в Фентезі
Відредаговано: 02.04.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
