Три місяці потому. Сеул
Прокинувшись від того, що було дуже холодно, Лем Ер подивилася на своє голе тіло і на ноги. У неї знову з'явилися людські ноги. Піднявшись, дівчина трохи погойдуючись, намагалася втримати рівновагу, щоб не впасти.
- Там дівчина гола стоїть! - побачивши дівчину, що стояла вдалині, вимовив хлопчик своїй матері. Жінка спрямувавши туди свій погляд нікого не побачила.
- Там не було ніякої дівчини. Давай підемо додому вже надто пізно.
- Але я ж бачив її...- взявши хлопчика за руку, жінка повела його за собою.
Вчасно встигнувши сховатися за великим камінням, Лем Ер затремтіла від холоду, а також у неї різко заурчав живіт. Дівчина вже як три години нічого не їла. Поглянувши на море, вирішила, що буде краще перекусити свіжою рибою, але відмовившись від цієї ідеї, попрямувала на пошуки якогось одягу. На велике щастя, щось та вдалося знайти на пляжі. Добре, що не було людей, оскільки було вже досить темно і ніхто не бачив, що їхні речі краде підводна русалка. Одягнувшись, дівчина забігла в перший-ліпший будинок. Знайшовши за запахом одразу ж де була кухня, дівчина, відкривши холодильник, побачила там багато їжі. Не зволікаючи почала швидко все засовувати собі в рот. Від настільки нового і незнайомого їй смаку, дівчина застрибала на місці від захвату, що на той момент у будинок зайшов власник. Лем Ер злякавшись швидко побігла до великої шафи і сховалася в ній.