Глава 1

Ще за історичних часів жінки одягалися в різні сукні, зроблені з накидки, а чоловіки одягалися майже в те ж саме, тільки окрім довгої спідниці у них були штани.  У гарний сонячний час люди риболовлі з Шанхаю пішли на великий і досить з величезною кількістю свіжої риби пляж. На тому пляжі була ще печера, в якій на величезному камінні лежала красива чорнява дівчина. Рибалки стали біля входу, закриваючи собою сонце. Русалка дивилася на них із переляком в очах. Підійшовши до неї, вони помітили що це далеко не людина, а жінка з підводного царства. У неї не було ніг, а був тільки хвіст. 

                                           * * *

Витягнувши сітку, зроблену з мотузки, вони кинули її на дівчину, що та аж подих затримала. Принесли її до басейну і кинули у воду. Опинившись знову у воді, русалка розцвіла. 

- За таку справжню русалку можна чималі гроші заробити. 
- Ще не час Бахман. Принц її ще навіть не бачив... - раптом позаду за їхніми спинами почувся голос. Чоловіки з переляком здригнулися.
- Так я її не бачив, але...- Шайо, не договоривши, раптом замовк, глянувши в очі русалки. Такі чорні, як ніч. Чейні почала потроху згадувати про те, де саме і коли вона могла вже з ним зустрітися. Відвернувши від дівчини погляд, Шайо пішов, ховаючись за червоними шторами. Чейні, дивлячись йому вслід, знову засмутилася.  

- Я добре пам'ятаю той момент, як перебуваючи у воді, я раптом почав тонути. До мене в той момент підпливла русалка, хоч я і до сьогоднішнього дня не до кінця міг вірити в їхнє існування.

Минали дні, а матері Шайо ніяк не ставало добре. Її хвороба прогресувала з такою швидкістю, що лікарі не могли їй допомогти. Підійшовши до ліжка, на якому, крутячись від болю, лежала мати Шехтель, хлопець не зміг стримати сльози. Він повільно простягнув свою долоню до її холодної щоки. Раніше він відчував доторкаючись до неї тепло, а зараз від шкіри виходив холод. Піднявшись, Шайо ухилившись пішов у палац до русалки, яка на той момент заснула.

Підійшовши ближче до дівчини, хлопець нахилився до її губ. Відчувши небезпеку, Чейні різко розплющивши очі, відпливла назад, здивовано стежачи за реакцією принца. 
- Не хвилюйся, я не чіпатиму тебе. Мені було просто цікаво знати, як тебе звати... Ти ж навіть слова не вимовила жодного. 
Нічого не відповідаючи, русалка продовжувала мовчки слухати. Шайо стало чомусь смішно і він почав реготати. Від його сміху, Чейні дуже розлютилася і руками відкинула в хлопця водою, що той помінявся на обличчі.

- Я тут подумав, що ти можеш піти назад у море... якщо вже така русалка, як ти, не знає, як розмовляти з людьми. Я не стану тебе тут тримати насильно. Твоє місце явно не тут має бути. Можеш йти. - Після сказаних слів, Шайо повернувшись до неї спиною опустив свій погляд на підлогу. Чейні від його слів здивувалася і дуже сильно, але знову ж таки нічого не вимовила. Коли ж її мовчанню прийде кінець?