Легенда про підземних

***

Веда йшла до своїх друзів з гарними новинами, адже Амід погодився поспілкуватися з ними. У них з'явилася можливість повернутися додому. 


"Я обов'язково докладу всіх зусиль для цього. Бо саме через мене вони тут опинитися." - Міркувала Веда. Вона майже дійшла. Перед нею виднівся будинок звичної трикутної форми. Зупинилася на мить, щоб перевести подих. Вона не знала як на неї відреагують мешканці цього будинку. Веда підійшла до дверей і постукала. За дверима було тихо. Вона збиралася ще раз постукати але почулися тихі кроки, наче хтось підкрадався. 


- Це я, - вимовила Веда, розуміючи, що за дверима всі на сторожі, і відразу їй ніхто не відкриє. 


Демид впізнав голос Веди, і не вагаючись відкрив двері. Перед ним стояла його нова знайома, втомлена але спокійна, а головне одна, без охорони. Це добрий знак. 


- Ми думали ти вже не прийдеш, - звернулася Теса до Веди. 


- Я не могла покинути вас на призволяще. 


- Як тобі вдалося звільнитися? Тебе переслідують? - Радим задавав безліч запитань. 


- Ні, мене не переслідують, все добре. Я прийшла аби забрати вас на розмову до Аміда. 


- Він живий? Всі були впевнені, що він помер, - Демид не стримував свого здивування. 


- Я вам зараз усе розповім. 


Зайшовши у будинок, Веда почала розповідати про всі події, що відбулися за цей день. Про те як погодилася віддати Рубін, аби врятувати їх трьох, про здивування Нізама, коли той побачив свого брати живим, хоча він організував його вбивство, і допомогу Терона, який попередив Аміда про небезпеку. 


- Все докорінно змінилося. То можливо нас відпустять? - спитав Демид. 


- Я зроблю все можливе аби ви повернулися на поверхню. Саме через мене ви тут. 


- Ми самі погодилися. - Розпочав Радим, - але як ми повернемося, якщо міст зруйновано?


- Є інший шлях довший, але веде до тієї гори звідки ви прийшли. Нам нічого не залишається тільки поговорити з Амідом. Ви готові йти? 


- Так, - з нетерпінням відповіла Теса. 


Дорогою до будинку Аміда Теса більш пильно почала розглядати будівлі, які вони минали.


- Я помітила, що кожна будівля це правильна геометрична фігура. Квадрати, прямокутники навіть куля. Цікаво. 


- З першого погляду незвичайно, але насправді нічого особливого. Так ми вирізняємо вулиці. По-одній квадратні будівлі, по-іншій прямокутні. 


- Все ж цікаво, проходиш повз і визираєш наступну фігуру. Наче це не будинки людей, а великі іграшки з якими можна погратися. - Радим також був у захваті. 


- Не хочу вам заважати роздивлятися все довкола, але нагадаю, що ми поспішаємо.


Всі почали рухатися швидше, адже поспішали з однією метою - вибратися на поверхню. 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше