- Існує легенда про загадковий підземний світ. Материк Агард оточений, Світовим океаном. Сонце, яке світить не одну тисячу років, немов би лампа, підвішена над материком, не ховається за горизонт, а безупинно дарує своє світло тим хто там проживає. До речі, легенда говорить про жителів Агарду, як про захисників Землі і всіх хто на ній мешкає. Відомо, що Агардом править володар Солон, могутність якому надає камінь - Рубін, захований у таємних лабиринтах під замком володаря. Артефакт передаєтся з покоління в покоління. Будь-кому забороняється виносити Рубін із схованки. Щодо входу у підземний світ майже нічого не відомо, окрім того, що помічники своїх наставників виходять на поверхню аби досліджувати наш світ і слідкувати за світопорядком. Тих печер, що ведуть до світу агардійців, багато по всьому. Я гадаю, що вхід знаходиться десь неподалік селища. У печері, яку ми не раз відвідували.
- Що ти хочеш цим сказати? Тобто, ми знаємо легенду про підземних, але це тільки місцева вигадка.
- Я так не вважаю. Її не з учорашнього дня почали розповідати. Все ж нам з дитинства переповідають цю історію. Можливо легенда зародилася, тому що хтось бачив підземних жителів. Або вони взагалі мали ближчі відносини ніж зараз.
- Ти занадто переймаєшся цією байкою.
- Хай би хто, що говорив, я вирушаю на пошуки Агарду. Хто зі мною?