Легенда про Марисю.

22. Елітарний клуб "Любов і прогрес"

      Джозеф одержав екстрене повідомлення: "Увага членам клуба "Лю&Пр"! На майбутній конференції можливо будуть присутні  кілька пара-людей. Режим закриття думок - А0, спасибі за увагу!". Ого, режим таємності А0! Це значить, що необхідно цілком забути, що ти едеміт, одночасно наповнивши голову масою  звичайних людських думок. А це дуже і дуже складно. От розвелося всяких екстрасенсів, ясновидющих і телепатів - проходу від них немає!   Так уже всі розвідки світу колупають наш елітарний клуб, так вже його намагаються викрити, дискредитувати і вивести на чисту воду, що порятунку немає.  Слабо щось Марина  Василівна впроваджує наших у спецслужби, потрібно їй буде сказати.

     Минулий раз ФБР знайшло десь у джунглях Амазонки первісного чаклуна,  добре, що в нього діапазон прийому думко-частот дуже вузький, наше розвідуправління на вході в конференц-зал його просканувало і передало всім едемітам безпечний діапазон думко-передач.  А той чаклун  у пір’ї і бойовому розфарбуванні дуже смішно виглядав посередині сучасного конференц-залу, в оточенні вишуканої публіки - еліти науки і бізнесу планети! Джозеф недалеко від нього сидів і на його думко-частоті відверто реготав над його виглядом, періодично ловлячи спопеляючі погляди і страшні прокльони  чаклуна.  Причому, що цікаво, англійської мови чаклун не знав, він уловлював  і передавав зорові образи і  відчуття.

   -  Тату, тату - а Том дражниться! - вбігла в його кабінет молодшенька, Крісті - він говорить, що я - індичка!

  -  Хм, по-перше,  не індичка, а індуска, у других, наполовину індуска,  а наполовину - американка, а в третіх,  Том точно в такому ж ступені індус, як  і ти, - посміхнувся Джозеф.

  -  Ти так вважаєш? - серйозно запитала дочка і відразу  вибігла з кімнати.

    Так, Джозеф був одружений, причому він був справжнім чоловіком, що досить рідко траплялося з едемітами. Вірніше мужчин-едемітів було дуже багато, але це  в основному були фіктивні чоловіки.  Вони були  одружені на своїх же  жінках-едемітах,  і ніхто з них "подружніх обов’язків" не виконував. А Джозеф був одружений на звичайній жінці,  на однокласниці справжнього Джозі, і діти його були самі звичайні людські діти,  діти Джозефа і Зіти Вільямс.  Його часто запитували інші едеміти, як це в нього вийшло - стать поміняти. Джозеф і сам не знав. Просто коли він замінив собою померлого від передозування наркотиків справжнього Джозі, тоді він був у дуже важкому психологічному стані. Його життя під водою, життя Рисі1 пішло так невдало, обтяжливо, він був на грані самогубства від самітності,  від туги та порожнечі існування.     

      Марина Василівна була дуже зайнята своїми глобальними проблемами, а  їх, Рись, Стрілок і деяких інших своїх же копій вона залишила без любові й участі в морських глибинах, без спілкування  і  без якої-небудь розрядки.  Потім шок від зміни тіл, від початку життя на суші , у великому місті та ще й у тілі пса, потім шок від смерті справжнього Джозі, а потім... самітність у тілі Джозі. Адже Джозеф рано підсів на наркотики, просто по дурості, від цікавості. В сім’ї його боялися і не любили, він псував їм імідж благополучної родини, у школі він поводився  не адекватно, його там теж не любили і цуралися. От такий негативний життєвий багаж мала Рися1 на початку своєї сухопутної кар'єри.  Але тут у їхній клас прийшла новенька дівчинка, тиха і скромна індуска. Так як Джозеф сидів один, і інших вільних місць не було, Зіта сіла поруч нього. Так вони і подружилися.

      Зіта теж була в шоці від переїзду в Америку, і потягнулася до  розумного і серйозного хлопця, а потім і полюбила його всією душею.  Полюбив її і Джозі, хоча йому довелося практично забути своє колишнє життя, засунути його в самі далекі куточки свідомості і випустити назовні тільки одного Джозефа Вільямса. Тим більше, що пам'ятати все про себе колишню йому поки що  і не було потреби. Йому потрібно було успішно вчитися, влаштуватися на престижну роботу і якомога раніше  почати займатися політикою. Що він з ретельністю і робив.  А Зіта внесла в його життя любов, замилування і трепетне обожнювання -  а що ще людині потрібно для щастя? І життя Рисі, вірніше Джозі налагодилася - він нарешті відчув себе щасливим.

    Ну, вистачить спогадів, потрібно подивитися програму конференції. Джозеф уключив комп'ютер і зайшов на сайт елітарного світового клубу "Любов&Прогрес".  Цей клуб поєднував безліч давно й успішно впроваджених у життя планети едемітів,  а також людей - геніальних учених, впливових політиків,  успішних бізнесменів.  Клуб ввірвався в життя планети стрімко, діяльність його була активною й ефективною і дуже швидко світ почав мінятися на краще.

    Подивимося, що там наші винайшли новенького - подумав Джозеф, він у своєму політичному дурдомі завертівся, не стежив за досягненнями едемітів. От професор Стенфордського університету Джон Хабард,  доповідь "Будинок сьогодення - холодильник навиворіт".  Ага, це нагрів будинку всередині за рахунок охолодження його зовні. Сама економічна теплова установка, витрати електроенергії вкрай малі. Джерело електроенергії - сонячні батареї в рулонах, розкладені на даху.  Ідея стара.  Людина.

  -  Джо,  що ти там  у "Лю&Пр" новенького? - сказала Зіта, виходячи з ванноі в білій рушниковій чалмі на  темному волоссі.

  -  Та от пишуть,  як потрібно грітися. Потрібно  відбирати тепло на вулиці і запихати його в будинок.

  -  А це тепло заперечувати не буде? - посміхнулася Зіта.

  -  Не може - навчимо, не хоче - змусимо,  - сказав Джозеф грізно і вжахнувся - це була радянська приказка!  Давно немає Радянського союзу, давно він не Марися Стеценко, а вискочило ж таки з глибин свідомості. Тьху!  За-а-бути!  - скомандував собі Джозі і продовжив читання програми конференції.

    От академік Кейптаунского інституту пустелі Індра Гросс, доповідь "Нові кормові рослини для посушливих регіонів".  Це  наша! Говорять, МВ2 уже незабаром усю Сахару засіяє.  Далі, будівельна компанія "СНіК", підрядчик клуба "Лю&Пр",  звіт про виконану роботу, це  людина, схопив вигідний контракт.  Усі підрядчики давно знають, що обдурити клуб "Лю&Пр"  - неможливо, тому залишилися тільки пристойні фірми, що чесно виконують договори.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше