5. Інформаційний голод.

   Так і стали вони жити.  Але стало їх більше...Орися розділилася на  власне Орисю,  Хрюню і двох Рись - дуже вже роботи було багато в Домі!

   Колишня Орися - керуючий Дому (який назвали Едемом). Марися жартувала - менеджер по персоналу.  Хрюня - майже безмозкий шлунок. Обидві Рисі - мисливці і рибалки.  Орися моталася, все влаштовувала й організовувала. Хрюня лежала в затишній печерці майже не рухаючись і тільки їла те, що приносили Рисі. 

    Хрюню дівчата проектували разом.  Могутня паща з двома рядами зубів, луджений шлунок, що перетравлює і кістки, довгий кишечник, щоб висмоктати з їжі усе.  Мозків дали Хрюні самий мінімум, як у рослини, щоб вона не тужила на такій роботі.  Періодично Орися співала їй дитсадочкові пісеньки, а Хрюня танцювала  - струшувала всім своїм тілом,  адже ручок і ніжок у неї ніяких не було.  Саме цікаве те, що по периметру великого круглого Хрюниного тіла росли  кульки грамів по 100-150 у тонкій, але міцній оболонці, наповнені м'ясом, схожим на крабові палички.  Коли кулька дозрівала, то  відвалювалася, а на її місці починала рости наступна. От тобі, Марися, і консерви!

     Орися знову виросла кілограмів  на двісті і  знову розділилася  на себе саму,  декількох Рись і центр керування.  Орися виростила в себе на спині великий мозок, наповнила його всіма знаннями і спогадами Марисі  і своїми, уже новими.  Потім вона відокремила мозок, помістивши його в міцній оболонці  на постаменті в сусідній із Хрюнею печерці.  Хрюня і мозок з'єднувалися кровоносною  і нервовою системами.  Назвали мозок  Мариною Василівною, скорочено МВ. Вона вже сама собі виростила гарні блакитні очі на стеблинках і ніжні  чутливі ручки - читати інформацію з голів інших Марись.

    МВ поки-що не завантажували текучкою по годівлі та облаштуванню,  і вона думала про вічне, про сутність речей, контролювала Хрюню і співала їй. Ну і з'явилися нові проблеми! МВ заявила, що їй нудно, що в неї інформаційний голод і їй потрібний комп'ютер з виходом в Інтернет.

   -  Ну, ні фіга собі, - уражалася Орися, - на нашому острові навіть керогазу  немає,  а їй комп'ютер подавай!

   -  А я хочу зрозуміти, - наполягала МВ, - як я,  такий досконалий біотрансформер змогла утворитися, я хочу зрозуміти устрій світу взагалі і себе зокрема.  Давайте мені джерела інформації, а то вам би тільки жерти та срати! - лаялася МВ, досить негарно, як на супермозок.

   -  От до чого приводить надлишок не завантажених турботою про їжу мозків,  ледарство  до добра не доводить! - бурчала Орися.

    Робити нічого, потрібно думати, як задовольнити ще й інформаційний голод.

   -  А давай, МВ, ми тобі будемо читати мозки розумних людей у місті? - запропонувала Марися.

   -  Давайте що  завгодно, тільки скоріше. А потім займемося перлами - розбагатіємо - купимо ноутбук.

  Так і вирішили. І МВ  почала керувати.  От її перший план розвитку Марисиного дому Едем:

1.Створити персональну Хрюню2 для МВ, тому, що коли МВ посилено думає, то Хрюня1 перевантажена продуктами розпаду від посиленої мозкової діяльності  і виробляє неякісний корм.

2. Обладнати для Хрюнь іншу печеру, просторішу, із сильною примусовою течією для відводу нечистот, тому що гадять Хрюні немилосердно.

3.Створити бригаду модулів-мисливців за перлами (іменувати Жемки№х, рівень розуму 3) і бригаду модулів для розвідки перлових угідь  і транспортування Жемок на ці угіддя (іменувати Стрілки№х, рівень розуму 4).

4.Створити  бригаду модулів-мисливців для далеких рейдів за рибою  з живими сітями типу "Павук" для забезпечення харчуванням сухопутних і нерухомих модулів, а також на продаж.  Іменувати Ханті№х, рівень розуму 4).

5.Доручити модулю дід Марися знайти в місті людину з наступними   даними:

  а) високоосвічений, знаючий  досконало декілька мов,

  б) займає досить високу ступінь соціальних сходів,

  в) утримує великого пса,  що часто знаходиться з ним в одному приміщенні  без свідків.

Відповідальний виконавець - Орина Василівна

Відповідальний контроль - Марина Василівна

   Загалом , життя завертілася. Кількість та якості  безлічі модулів (як почали називати нових істот) знала тільки МВ, що і координувала їхні дії.  Орися в основному їла і відрощувала на зашийку нових модулів. МВ визначала властивості модуля,    розмір його  мозку і наповняла його знаннями.

   -  Слухай, МВ, а чому ти в нас така розумна, адже більш того, що знаємо ми, ти знати не можеш, - запитувала Орися в процесі вирощування чергового модуля.

   -  Це тому, що ти зробила мене великим мозком, раз, і  в мене був вільний час гарненько покопирсатися у ваших спогадах, два. Все, що Марися бачила лише мигцем, припустимо, сторінку підручника, я дуже чітко зараз бачу. У спогадах це все залишилася, тільки свідомість його не пам'ятала, а я все дістала й упорядкувала.

   -  А от ми тобі інших людей читати почнемо, так ти зовсім генієм станеш! - сказала Орися.

   -  Звісно, розумніше мене, вірніше нас, у світі не буде істоти, - скромно погодилася МВ.

   Марися - дід моталася на ринок, як заведена. Вона навчилася торгуватися  з перекупниками і тепер продавала рибу з вигодою, та й риби було багато,  адже модулів-мисливців створили чоловік десять.  Виторг йшов на потрібні речі - радіоприймач на батарейках,  гарні інструменти, труби, насоси, начиння, деякі меблі, продукти  і книги.    Щораз , коли Марися чи інший якийсь модуль повертався в Дім, він приходив до МВ, і вона зчитувала його спогади собі в пам'ять.

              ***

     І от, нарешті, Марися знайшла  непоганого кандидата для зчитування мізків. Це був літній викладач коледжу, він була шанована людина -  член суду присяжних і міської ради, знав кілька європейських мов і декілька місцевих і в нього був великий дог - улюбленець і майже член родини.  Марися довго вирячувалася на дога через ґрати саду, щоб  добре запам'ятати його - зовнішність, звички, голос, інше. Орися виростила точну копію дога, тільки замість всіх травних органів у нього в животі був мозок, щоб цілком переписати знання  містера Лі  . На зашийку в дога була маленька жива кишенька з дуже хитрими комариками - укусу такого комара вистачало на годину міцного сну будь-якій теплокровній істоті.   А тут і Стрілки з Жемками  урочисто доставили першу свою здобич - кілька непоганих перлин.