4

Дивна істота підійшла до нашої героїні і лягла біля ніг  та щось бурмотів. Гармонія присіла біля нього і ніжно гладила його рукою, бо такої краси ще ніколи не бачила. Здавалося, що він просто втомився і ліг перепочити, але насправді все було не так.  Просто йому хотілося, щоб дівчина осідлала його, але та ніяк не наважувалася на  цей вчинок. Врешті – решт  йому вдалося переконати її зробити це ( завдяки ніжного погляду ) і вони почали повільно підніматися в повітря. Дівчина сиділа в нього на спині і міцно трималася за гриву, роз з тим милувалася красотою, яка відкривалася перед нею з повітря. На той час не знала, що той дивний і одночасно ніжний голос, який привів її сюди, належав тому єдинорогові. Вони не дуже швидко кружляли над галявиною, для того щоб незнайомка могла розгледіти всю цю красу. Біля куща троянди виднілася постать юнака, який не відводив погляду від неї. Не маючи жодних сумнівів про те, що то саме той принц, про якого вона чула в селищі. Вона попросила єдинорога зробити ще декілька кругів, якщо йому звісно не важко і той похитав головою на знак згоди. Коли вони почали приземлятися, то помітила, що юнак швидко приближається до них і не втримавши посмішки всміхнулася, але це ніхто не замітив, оскільки обличчя було скрите вуаллю. Обережно спустившись з єдинорога дівчина міцно обняла його і поцілувала, а потім сказала: 
-  Дуже вдячна тобі за цю чудову прогулянку і обов’язково ще повернеться, але зараз час мені повертатися додому. Я ніколи не забуду нашої прогулянки і відчуття, які отримала сьогодні, залишиться зі мною назавжди у моєму серці. Ти мій єдиний друг на всьому білому світі, друга найрідніша істота, після мами, яка дорога моєму серцю. Я хочу попросити тебе про невеличку послугу, а саме про те, щоб затримав принца. Я не хочу щоб він був розчарований, оскільки через деякий час принцеса знову стане жебрачкою, а мені цього не хочеться, тому дуже прошу тебе затримати його, аж поки я не зникну з очей