Розділ 17: Відлуння гармонії

Похмурий світанок огорнув столицю після розкриття Нокса. Палац, що колись був осередком величі, тепер стояв у хаосі: маги з Ради шепотілися в коридорах, гвардійці посилювали охорону, а придворні, такі як баронеса Ізабелла Чарторийська, намагалися осягнути, що означала смерть короля Владислава IV і викриття древнього хранителя. Елеонора стояла біля величезного вікна в бібліотеці, її пальці стискали Вогняний кристал, що пульсував теплом, ніби відчуваючи її сум’яття. Міхаель, Аврора і Леонард сиділи за столом, поруч із Софією та Альдусом, переглядаючи стародавні сувої в пошуках інформації про Повітряне перо — останній артефакт, потрібний для створення Корони Балансу.

Тіні Хаосу, хоч і послаблені після знищення Нокса в тронному залі, не зникли. Елеонора відчувала їхню присутність у місті — ледь вловиму темряву, що просочувалася крізь тріщини магічного бар’єру. Слова Нокса перед його зникненням — «Хаос уже прокинувся» — гуділи в її голові, змушуючи задуматися: чи був Нокс єдиним ворогом, чи лише частиною більшої загрози?

«Ми перемогли його», — тихо промовила Аврора, тримаючи Водний перлин. Її голос був сповнений сумніву. «Але чому я відчуваю, що це ще не кінець?»

Міхаель, чий Земляний камінь лежав перед ним на столі, нахмурився.

«Нокс був лише тінню, частиною його сили», — сказав він. «Якщо він був хранителем Хаосу, то хто створив його? І чому він так легко дозволив нам перемогти?»

Леонард, чия сила повітря ще була новою і нестабільною, підвів очі від сувою, який читав.

«Я відчуваю... щось у повітрі», — сказав він. «Ніби воно шепоче. Воно говорить про баланс, але також про жертву. Що це може означати?»

Елеонора повернулася від вікна, її погляд був сповнений рішучості, але в глибині душі вона відчувала тривогу. Слова Леонарда про жертву змусили її серце стиснутися. Вона згадала слова Зефіра: «Гармонія вимагає рівноваги. Кожна сила має свою ціну». Чи може ця ціна бути занадто високою?

Софія, яка сиділа поруч із Альдусом, підняла пожовклий сувій.

«Я знайшла дещо», — сказала вона, її голос тремтів від хвилювання. «Тут сказано, що Повітряне перо заховане в Храмі Небес, на вершині Гори Вітрів. Але дістатися туди можна лише через ритуал, який вимагає з’єднання всіх чотирьох стихій».

Альдус поправив окуляри, його обличчя було серйозним.

«Ритуал небезпечний», — сказав він. «Він перевіряє не лише вашу силу, але й вашу єдність. Якщо між вами є хоч найменша розбіжність, Храм знищить вас».

Елеонора відчула, як її сила вогню спалахнула, ніби реагуючи на виклик.

«Ми єдині», — сказала вона. «Але я не можу позбутися думки, що Нокс залишив нам пастку. Він знав про Повітряне перо. Чому він так наполягав, щоб ми його знайшли?»

---

Тієї ж ночі до бібліотеки увійшла баронеса Ізабелла Чарторийська, її віяло гойдалося в руці, а погляд був гострим, як завжди. Вона принесла з собою шкіряну теку, наповнену листами, які, за її словами, знайшла в покоях короля після його «зникнення».

«Я не могла не втрутитися», — сказала вона, її голос був сповнений іронії, але очі видавали тривогу. «Ці листи... вони не від короля. Вони написані мовою, якої я ніколи не бачила, але я впізнала символи Хаосу».

Елеонора взяла теку, її пальці тремтіли, коли вона розгорнула перший лист. Символи, викарбувані чорним чорнилом, здавалися живими, пульсуючи темною енергією. Вона передала лист Альдусу, який нахмурився.

«Це древня мова хранителів», — сказав він. «Тут сказано про «Розлом», місце, де Хаос народжується. Нокс планував відкрити його, використовуючи Корону Балансу».

Міхаель стиснув кулаки, його Земляний камінь спалахнув зеленим світлом.

«Тобто він хотів, щоб ми зібрали всі артефакти?» — запитав він. «Але чому? Щоб ми самі відкрили цей Розлом?»

Аврора нахилилася над листом, її очі звузилися.

«Може, він не міг зібрати артефакти сам», — сказала вона. «Може, лише Творці Стихій можуть це зробити. Але якщо ми зберемо Корону Балансу, ми можемо використати її проти Хаосу, чи не так?»

Леонард, який досі мовчав, раптово заговорив.

«А якщо це не так просто?» — сказав він. «Що, якщо Корона Балансу — це не лише зброя, а й ключ? Ключ, який може як знищити Хаос, так і звільнити його».

Елеонора відчула холод у грудях. Слова Леонарда змусили її задуматися. Вона згадала, як Зефір говорив про баланс, але ніколи не пояснював, що саме він мав на увазі. Чи може Корона Балансу бути небезпечнішою, ніж вони думали? І чи готові вони заплатити ціну за її використання?

Ізабелла Чарторийська склала віяло, її голос став різкішим.

«Ви стоїте перед вибором, Творці», — сказала вона. «Ви можете вирушити за Повітряним пером і ризикувати всім. Або ви можете зупинитися, але тоді Хаос поглине королівство. Я не заздрю вашому рішенню».

Елеонора подивилася на свою сім’ю. Міхаель, чий зв’язок із землею робив його стійким, як скеля. Аврора, чия сила води й повітря була гнучкою, але потужною. Леонард, чий новознайдений дар повітря додавав непередбачуваності. І вона сама, з вогнем, що горів у її серці. Вони були єдиними, але чи вистачить їхньої єдності, щоб протистояти невідомому?

---

Наступного дня Рада Магів зібралася, щоб обговорити наступні кроки. Без короля палац був у стані безвладдя, і аристократи, такі як князь Адам Вишневський, почали пропонувати себе на роль тимчасового правителя. Адам, який стояв у залі з гордо піднятою головою, звернувся до Елеонори.

«Леді Елеоноро, ваше повернення змінило все», — сказав він, його голос був сповнений впевненості. «Але королівству потрібен лідер. Я готовий взяти на себе цю роль, поки ви шукаєте Повітряне перо».

Елеонора відчула, як її сила вогню спалахнула. Вона поважала Адама, але його амбіції могли ускладнити їхню місію.

«Ми цінуємо вашу пропозицію, князю», — сказала вона. «Але зараз наше завдання — знайти Повітряне перо і зупинити Хаос. Політика може зачекати».

Адам усміхнувся, але в його очах промайнула тінь роздратування.

«Звичайно», — сказав він. «Але пам’ятайте: без сильного лідера королівство може впасти ще до вашого повернення».