-Ти знаєш легенду про втрачене серце?
-Ні…
-Було колись в дрімучих лісах півночі серце, воно горіло пам’яттю й болем, його клювали ворони, але воно відроджувалось, коли комусь розбивали душу об лід. Його знайшла молода дівчина, яка там збирала квіти, вирізала своє і вклала в пусті груди вогонь – з її очей пішли сльози, вона посивіла та впала мертвою від болю. Її знайшов перевертень і вона стала безсмертною, вбивала тих, хто зрадив і вбивала красивих і молодих, не любила відображень, але дивилась на своє відображення в ріках крові. Вона зустріла юнака з кам'яним серцем, він дивився холодними думками на неї – вона сказала йому поглядом, що хоче смерті. Він вбив її і довго дивився на оголене тіло дівчини.