Вихідні пройшли нейтрально і зовсім не так, як я очікувала. Спочатку дійсно сердилася і намагалася довести Тарену, що то була не випадковість. Тоді плюнула на це і вирішила просто відпочити. Може, він правий і я забагато думаю, аналізую, копирсаюся в чомусь. Треба починати відпускати думки погуляти, а самій вчитися насолоджуватися життям із коханою людиною. Це виявилося складніше, ніж відтискатися чи підтягуватися. Я банально забула як це. Та і чого приховувати, боюся показатися смішною.
Наприклад, вчора ми їздили по магазинах. Яке ж це пекло! Хто придумав ці всі суконьки, юбки, декольте? А туфлі на підборах? Та я ладна пробігти 100 кілометрів, ніж пройти 100 метрів у такому взутті. Тарен спочатку дивувався, тоді відверто веселився моїй реакції. А я злилася, сопіла, бубніла і одягала чергову відверту сукню. Звісно ми придбали й красиві, зручні речі, що подобалися мені, але таких були одиниці.
А сьогодні ми обідали в ресторані. Добре, що в нас була окрема кабінка, як у віп-клієнтів. Я то вчила як себе потрібно вести за столом, для чого призначена ця вся єресь із безлічі приборів. Та це все не моє, треба багато часу, щоб звикнути до можливості насолоджуватися їжею, а не чекати, що хтось може нанести удар клієнту. Тому на базу я їхала з великим задоволенням.
А от там мене чекав черговий сюрприз. Ірен оновила гардероб також і тепер, замість вільних спортивних брюк і футболок, дівоче тіло прикрашали облягаючі легінси і коротенькі топи.
-Ірен, ти як в цьому будеш в лісі бігати? Хочеш поздирати собі руки чи поранитись? Негайно одягнула щось зверху, - так, настрій в мене сьогодні знову зіпсований. Звісно я цього не показала, але осадок в серці залишився. Таки не проста вона. Треба якось дівчат розговорити, ближче познайомитися. А як це краще зробити? Звісно добряче розважитись.
-Дівчата, я бачу як наполегливо ви працюєте і задоволена вашими результатами. Як ви дивитеся на те, щоб трохи відволіктися? Вже два тижні працюємо в команді. Пропоную ближче познайомитися.
Мда, якось дивно на мене дивляться. Я що, справляю враження зануди, яка тільки й може, що працювати?
-Супер, я за, - першою обізвалася Ірен, хто б сумнівався.
-Загалом чому б і ні, - підтримала Вів’єн.
Бетті було байдуже.
Так що в суботу ввечері четверо красунь, сильних і незалежних, відправилися в клуб. Так-так, той самий. Але Тарен сьогодні вдома, вірніше на базі. Звісно, він здивувався такому повороту подій, але підтримав мою ідею. Проводжав нас теж особисто. Це було б дуже мило і приємно, якби не одне але. Ірен. Вона все намагалася жартувати, щось розпитувати і мимоволі торкатися до чоловіка. А він в свою чергу абсолютно спокійний і задоволений відкликався, тягнувся на зустріч дівчині. Мені лиш підморгнув і попросив берегти себе. Що за? Це нормальна поведінка чоловіка у якого є дівчина? Чи це він так грає на публіку? Чи він завжди таким був, просто я не помічала? Я ж просила не показувати наші відносини, а не переді мною клеїти чергову кралю.
Клуб зустрів нас гучною музикою, єдиним вільним столиком і звісно випивкою. Я не фанатка спиртного, тому замовила коктель, мене підтримала Ірен. А от дівчата замовили віскі, що не могло не здивувати. Перші пів години пройшли скромно, а тоді спиртне і задуха зробили своє - майбутні леді-бодігарди вийшли на танцювальний майданчик, звісно на центр. Давно я так не розважалася. Не бентежили навіть косі погляди чоловіків і заздрісні дівчат. Ірен постійно з кимось запалювала майданчик, Вів’єн танцювала зі мною, а от Бетті більшість часу сиділа за столиком. Я, звісно, не забула за ціль нашої розважальної програми, тому пішла до дівчини дізнаватися інформацію.
Ох і болять мої ноги. Хто скаже, що дригатися під музику, це фігня, дайте йому в око і затуліть рота. Навпаки, доки лунає музика і діє спиртне ти не відчуваєш втоми чи дискомфорту. Та як тільки все закінчується, кожен м’яз, ніби зводить судомою. В такому дивному стані, наспівуючи якусь мелодію, з тих, що лунали в клубі, ми й дісталися до бази.
Що можу сказати, похід був вдалим. Дещо я таки дізналася. Вів’єн дуже схожа на мене. Сильна, витривала, наполеглива, впевнена, що всі чоловіки мудаки і нічого спільного з ними мати не хоче. Такий собі чоловік у спідниці. От дивлюся на неї і бачу своє відображення. Збоку ця впертість виглядає смішно. Невже я теж така? Першопричина такої поведінки Вів’єн - батько. Він завжди казав, що місце жінки вдома і забороняв матері ходити без нього. Можливо, маленька дівчинка бачила засмучену матір, обмеження та тихо мріяла про свободу.
Бетта хоче вирватися з кола стереотипів, проте сама ж у це не вірить. Вірніше показує свою силу і незалежність, а насправді страшенно боїться. Боїться програшу, чиєїсь думки, невірного кроку. Скептицизм - це лиш її маска. І з цим потрібно щось робити, якось розворушити дівчину. Хочеться довести їй, що все в наших руках.
І найдивніший екземпляр моєї команди. Ірен - красуня, врода якої є її тягарем. Спочатку дівчина раділа компліментам, залицяльникам. Тоді зрозуміла, що її сприймають як ляльку, гарненьку іграшку, що гріє в ліжку. Деякий час Ірен ненавиділа весь світ і за свою зовнішність, і за те, що народилася слабкою жінкою. Специфічний факультет, до речі, обрала, щоб показати інші свої вміння і таланти. Але, як то кажуть, щось пішло не так. Тепер дівчина прийняла себе і зрозуміла, що її краса - це інструмент для маніпуляцій. Похлопала оченятами, солодко прошепотіла на вушко і будь-яка забаганка виконується зі швидкістю світла. От тільки не розумію, що їй треба від Тарена? Хоча, що тут розуміти: вродливий, багатий і неодружений.
#3711 в Любовні романи
#860 в Короткий любовний роман
#431 в Молодіжна проза
Відредаговано: 30.03.2020