І дійсно, ідея мені не сподобалася від слова зовсім. Дізнаюсь, хто це придумав, відірву все, що висить. Це ж треба було додуматись переодягнути мене у вечірню довгу сукню з нічогеньким таким декольте. Жах. На силу відбила туфлі на низькому ходу, а не ті страшні височенні підбори. От як я мала би в них бігати по залу за вбивцею? Одним словом - чоловіки! Ні, виглядала я неймовірно. Мабуть, вперше за довгий час відчула себе красунею, не думала, що можу бути такою. Я не так хвилювалася через цю божевільну операцію, як вийти серед людей в такому вигляді. Ніколи себе не любила. Завжди знаходила купу недоліків, а єдиний хлопець, який у мене був додав ще більше невпевненості. Його недолугі жарти сприводу зовнішньості чи характеру назавжди закарбувалися в моїй підсвідомості.
-Колючка, значить так, твоє завдання походити, привернути увагу до себе, відволікти від Тарена он того білобрисого і отого зі шрамом на брові.
Ну от, як дівчина, яка 5 років пробула "своїм пацаном" серед хлопців, яка сукню одягала останній раз у школі (клуб не беремо до уваги), має фліртувати і привертати до себе увагу? Ех, так, що там мені дівчата казали: плечі розправила, погляд згори вниз, на голові корона, кроки маленькі і неспішні. На компліментах шарітися, із жартів сміятися. Ну вперед! От що забули сказати, так це про допінг у вигляді шампанського. Пару келихів - і тобі все і всіх по … цимбалах. Тому по залу я пливла із чарівною посмішкою, побачила підозрюваних, але підходити не спішила, придивлялася. Та раптом, помітила біля Тарена жінку. Вона! Мила кокетка так і вішалася на нього. Постійно намагалася торкнутися і потягнути чоловіка на танець. На перший погляд нічого такого, просто жінка, якій подобається чоловік, до того ж вони ще тоді разом час проводили, може, й симпатія є в обох. От тільки мене бентежать дивні погляди в одну сторону і обережі рухи рукою, ніби щось хоче намацати. Простежила за її поглядом - ага, там мій підозрюваний мужик зі шрамом на брові позитивно киває. Пробую проштовхнутись до пари ближче, і коли Тарен фокусується на мені і здивовано летять вверх його брови, мене хтось хапає за руку:
-Перепрошую чарівна незнайомко, можна запросити вас на танець? - Говорить той самий блондин. А щоб тебе.
-На жаль, я не дуже добре танцюю,- невинно посміхаюся я.
-Нічого, я допоможу. В танці веде партнер,- самовпевнена посмішка і мене обіймають за талію.
Танець у стилі питання-відповідь здавалося тривав вічність. Я то прекрасно знала рухи і ритм чула, та намагалася не показувати цього, ще й постійно слідкувала за іншою парою. Чоловік здається помітив це:
-Невже в цьому залі немає жодної леді, яка б не захоплювалася Тареном?
-Що? - Я аж спіткнулася від несподіваного запитання.
-Ви так на нього дивитесь, - посміхнувся блондин.
-Ні, ви помилилися, я на його партнерку задивилась. Дуже гарна сукня, - що я мелю!
-Тоді хочу бути сукнею, щоб ви теж так на мене дивилися.
Я від здивування відчула як кров почала приливати до мого обличчя. Це що, мені в симпатії зізнаються? Зупинилася, почала белькотіти щось дике, а тоді помітила, що до Тарена і тієї леді наближається мужик зі шрамом та щось їй підморгує.
Я теж дівчинка не пальцем роблена, просікла цей маневр, зробила крок, спіткнулася, охнула, невинно похлопала оченятами і в цей момент побачила як у жіночій руці щось блиснуло. Вирвалася з рук свого партнера, кинулася до Тарена і з награним "ой, пробачте" штовхнула леді. Та звісно неочікувала такої підстави, не втрималася і ми почали падати, а я відчула як щось гостре пройшлося по ребрах.
-Що за…? Таєна, з вами все добре? Давайте допоможу, - стурбовано проговорив Тарен звісно не мені. От і рятуй після цього.
До шефа вже бігла охорона. Як виявилось стажерів знешкодили, ще й так банально: на кого чхального порошку насипали, кому за комір чогось додали, що чухатись почали. Якісь дитячі методи, чесне слово. Бувалі охоронці виявилися стійкішими. Їх з Тареном було двоє. Ну танцювати ж вони не підуть з чоловіком. От і залишились навіддалі. Хитро продумано.
Мене, до речі, підійняв Чіп, побачив, що я поранена і під шумок вивів із залу. Нічого грандіозного звісно не було. Подумаєш, заплуталась в сукні і впала гостя. Всі живі- здорові. Ну по охали трішки. Правда блондин ще за нами причепився. Ледве відмовила допомагати мені.
-Чіп, це вона. Затримайте її і обшукайте. Порізала мене якимось тонким і дуже гострим предметом, що помістився в жіночій долоні.
-Там досвідчені люди, розберуться, давай я відвезу тебе до лікаря чи швидку викличу.
-Ні, біжи, я розберуся. Обов'язково знайдіть того зі шрамом. І вибийте з того стерва всю інформацію. Таку сукню порізала.
Хлопець оглянув мене, згадав, що сперечатися марно і побіг.
#3711 в Любовні романи
#860 в Короткий любовний роман
#431 в Молодіжна проза
Відредаговано: 30.03.2020