Моя лебідка ніжна і примхлива,
життя мого ти світла водограй,
моя кохана загадкова діва,
тримай мене міцніш, не відпускай.
В житті бувають сходи і закати,
між ними сонечком зігрію на весні,
світитиму я місяцем на давши заблукати,
і вітром принесу тобі пісні.
Сталевим дубом прикриватиму від грому,
шаленим яструбом я хмари розжену,
росою ранішньою змию вічну втому,
і райдугою ніжно обійму.
Ти вибачай що довго я барився,
що виріс я пізніше ніж то мав,
шукати тебе трохи замарився,
але з тобою щастя відшукав.
Відредаговано: 19.03.2024