Лід та Полум'я(збірка віршів)
"Не розумію...
Не розумію! Що коїться зі мною щоденно?
Відчуваю себе,наче у пустелі,
Де немає і краплини лагідного дощу!
Думки літають від мене окремо,
А я час проживаю як примара якась!
І блукаю тихесенько під синім небом,
Дивлячись далеко,де сходиться земля!
Бо кохання втекло,як хмара дощова!
Тому що вільна! Літає немов пташка мила
Ну що мені робити,коли сумує душа?
Та у приступі свого денного божевілля,
Хочеться кинути все,та до неї втекти!
Але відстані,немов шляхи тернисті,
Кидають каміння коли робиш шаги!
Та в уяві малюють яскраві картини,
Спокусливо граються з розумом моїм!
Але сумно! Бо це зараз зовсім неможливо
Бо кохання сидить десь в далечіні!
Та мені сидіти, міряти лише про неї,
Поки розум не тиснуть самотні думки
Але тягне до неї,як до сонця проміння
Щоб зігрітися,від цього довгого терпіння!
Та тихесенько пошепки сказати на вушко їй:
"Я тебе кохаю,ти мені дуже потрібна!"
#569 в Різне
#56 в Поезія
#843 в Сучасна проза
Відредаговано: 28.03.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
