Відстань така далека,така мрійлива
Но потужно не відпускає до тебе!
Тримає в далечіні,немов в кайданах
Та від цього серце дуже страждає!
Нас не було у одне одного в ті часи
Коли справжніх шукали почуттів!
Але тепер доля звела нас з намірами
Щоб відстань цю,ми з тобою витримали!
День за днем-гірко за тобою страждаю
Вщерть сповільнився той час..
До тебе летіти,лише думками зараз можу
Та ближче знаходиться змоги не маю!
Мрія моя,не будь так підступною до мене
Відпусти вже до коханої моєї людини!
Не хочу вже проводити ці часи наодинці
Хочеться в теплі та ніжні потрапити обійми!
Вже набридло у голові перебирати її образи
Наше сумісне життя,тихо уявляючи!
Хочеться щоб мрія скоріше вже збулася
Та в насолоді з нею почати жити назавжди!
Читаю свої вірші тихесенько у кімнаті своєї
Ті рядки,в котрих кохання літає до небес!
Там серед зірок,десь у темряві,мрія моя жеве
Мабуть так само сумує, у віконце дивлячись!
Серед дерев,які ростуть у моєму подвір'ї
Луна кидає дивні,немов обличчя тонкі тіні!
Дивлячись на них,мені здається що дивні
Очі я бачу кохані твої,та вони все ж таки милі!
Но розумію мрія,що без тебе живу в божевіллі
З глузду зійти можна,коли тебе немає поруч!
Та знов стає самотньо,хоч вий на кляту луну
Дайте мені крила,та віднесіть до кого люблю!
Нехай зникне,цей тягар кайданів серця мого
Що міцно тримає моє кохання до тебе!
Як ковток чистого повітря у синьому небі
Так моя любов,рветься скрізь ті кілометри!
Кожна хвилина,якою я проживаю ці часи
Це мрія моя,щоб опинитися з тобою поряд!
Та на віки,пригорнутися до тепла тіла твого
Життям з тобою,спокусливо насолодитися!