Рветься кохання,до тебе скрізь туман
Вітром несе,скрізь надзвичайний стан!
Щоб крилами м'якими, тебе захистити
Від самотніх думок,та подарувати шанс!
Бути щасливою,та радіти від щастя свого
Де тебе кохають,та чекають дуже давно!
Може для людини,ти стала подихом долі
Якого він чекав,як скарб подарунковий!
Так відстань вас розділила напів обох
Но це буде досвідом,щоб зберегти Любов!
Палкі бажання,мрії серед закоханих думок
Завжди бути поруч,коли на душі злий мороз!
Рвуться слова. Як потоки річки прохолодної
Щоб підтримати кохану,немов обіймами!
Десь два коханих серця,відчули ніжне тепло
Та знали назавжди,що гріє кохання обох!
Мрійливо сидіти,чекати зустрічі щоденно
Немов соняшник,тягнутися у синє небо!
Щоб вітер попутний до тебе зміг доставить
Та як зимова сніжинка,серце моє розтане!
Кохання моє,рветься до тебе як скажене
Воно тремтить від думок,що це неможливо!
Бо я кожним днем,міцніють мої почуття
Та доля така,що терпіти відстань мушу я!