Завжди вважав,що кохати не зможу,
Що серце моє,страждатиме від болю!
Боявся найти,зцілення та тепла,
Но одного разу,все дуже змінилося!
Тепер ось сиджу,дивними вечорами,
Серед думок,де заховалося питання!
Чого так сумно,та гірко на моїй душі?
Після той зустрічі,яку зберегти не зміг!
Гіркі думки-немов білий дим
Купа слів-немов сірий сніг!
Повернути тебе,завжди хотів
Велика ціна-помилок моїх!
Може небо,даси другий шанс?
Щоб вогонь,назавжди не погас!
Не хочу,цінного я свого втрачати
А на вустах,одне слово " Пробач"!
Втрата ціннішого,дає розуміння помилок,
Де не можеш засинати серед думок!
Серед стін,серед пустих сторінок листів,
Де тиша ранить-немов сотня стріл!
Скрізь ночі,скрізь день,тебе я гукаю,
Зірки рахую,щоб з тобою засинати!
Зрозумів,що без тебе не можу спати
Сновидіння без тебе,це мої кошмари!