Лавка Часу або Як відгеловінити некроманта
Глава 9 «Його очі»
— Так помітно? — відповіддю мені була широка посмішка мага. Але майже відразу він посерйознішав і тицьнув у листи зі списком.
— Дивись, той хто краде мій час приходить щоразу в одну й ту саму годину. І якщо нічого не зміниться, він знову прийде саме сьогодні. — я простежила за його пальцем і справді злодій мав свій графік, а значить його можна спіймати на місці злочину.
— Тобто ти пропонуєш просто чекати?
— Чи є інші ідеї? — підняв одну брову він і я похитала головою. А потім знову почувся звук дверей, що відкриваються. Піднялася бажаючи вибігти до покупця, але не розрахувала відстань та рівень втоми й зачепила стіл, через що похитнулася і вже була готова впасти, як мене вхопили сильні руки некроманта. — Начебто в тебе час ніхто не крав, то навіщо так поспішати?
Чомусь дивлячись у цей момент я помітила, що його очі не просто зелені, а з сірим відливом, немов райдужка поєднала в собі два кольори. Так заворожливо навпіл з його усмішкою та уважним, трохи глузливим поглядом.
— Відпусти. — прошепотіла, бо хвіст почав нервово підмітати підлогу, а мені не хотілося, щоб чоловік помітив мій стан.
— Тихіше, Лисичко, не став хутро дибки. — посміхнувся цей гад, повертаючи мене у вертикальне положення.
— Тут хтось є? — почувся мелодійний жіночий голосок.
#2304 в Фентезі
#625 в Міське фентезі
#5976 в Любовні романи
#1435 в Короткий любовний роман
Відредаговано: 10.11.2025
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
