Глава 6 «Уразливий Гринх»

— Доброго дня, красуню, а де Есмі? — у лавку зайшов чи то кріт, чи то гоблін із зеленою шкірою та вухами ельфа. Але я поквапилася відповісти та взагалі втекти від мага на кілька метрів.

— На побаченні. — прошипіла справжнім чином згадуючи знайому всіма недобрими словами. — Сьогодні я за неї. Вам що?

— Кавейк Широнський. Продати три дні. — легко знизав плечима не то кріт, не то гоблін і я поклавши руку на книгу повторила все ним сказане. Мені в долоню немов із повітря зіткався мішечок, у якому підозріло знайомо побрязкували монети. Простягнувши істоті гроші здригнулася коли його паща розросталася і він просто та швидко запустив туди гроші. А потім перетворився назад на зеленого крота й так ласкаво поцікавився. — Красуне, а який зараз час не підкажіть?

Обернувшись на злого некроманта з очима, що палають зеленим полум'ям й зітхнула правду:

— Непросте, грихн, дуже непросте. — істота насупилась і булькнувши щось про стереотипи, потопала назад у свої двері. А ззаду почувся іржач мага. — Що?

— Я ще ніколи не бачив, щоб при грихні його ж згадували в лайці. Ти Лисичка або занадто дурна, або занадто смілива. Скажи спасибі, що він тебе слідом за грошима не з'їв, та й то лише від того, що він дитина поки що. — іржав цей ненормальний, поки в мене шерсть дибки ставала від усвідомлення, з ким, я зараз говорила. Ось уже точно дурепа! Кошмар дітей та головний герой усіх страшилок. Та ці тварюки могли зжерти за раз цілого мінотавра і не подавиться! — Ось-ось!

Побачивши моє здивування, засміявся ще більше цей сивий. А я не бажаючи зациклюватися на своїй неуважності спробувала розібратися в події з жертвою пограбування.

— Архів операцій. — сказав не дуже впевнено й заплескала в долоні, коли книжка заворушилась і відкрилася на потрібній сторінці.