Глава 3 "Артефакт Часу"

— Тут можеш залишити речі. — вона вказала на місце за прилавком. Саме що за прилавком, це було не просто приміщення, а справжнісінька крамниця з шафами на яких лежали якісь свитки, пляшечки, годинники та навіть кристали від яких неймовірно сильно фонило магією. — Ох ти ж болотяний дух, скільки часу! Так, Наомі, дивися.

Дівчина вказала рукою на книгу на прилавку. Взяла свій медальйон і легко провела їм по книзі, а та ніби тільки цього й чекала – розкрила сторінки та від туди почувся гомін голосів, радісних і сумних, спокійних і не дуже. І всі ці голоси зливалися в один єдиний звук – цокання годинника. І я вже не могла розібрати це ті годинники, що стоять рядком неподалік або навпаки це книга ніби перетворилася на вимірювач часу.

— Наомі! — крикнула німфа та вказала наманікюреним пальчиком у книжку, проводячи по якомусь імені. Воно одразу ж заговорило веселим хлопчачим голосом, стаючи голоснішим і стукаючи цокання. — Коли до тебе приходять продати або купити час, просиш сказати повне ім'я, а потім називаєш сама. Фоліант сам знайде потрібне, а потім ти пальцями проводиш по ньому та кажеш, що тобі потрібно, купити, чи продати. Оплату приймаєш артефактом.

Вона помахала в повітрі чимось схожим на медальйон, що був намотаний у неї на руці. А потім узявши мене за руку, намотала його й на мою руку, після чого я відчула як по венах біжить магія, ніби намагаючись затопити мене всю. Її було настільки багато, що навіть хутро на хвості та вушках стало дибки.

— Я Есмірай Айрон передаю право на володіння Артефактом Часу Наомії Даемон. У її владі минуле, сьогодення та майбутнє. У її владі час і хай буде так. — вона вимовила це замогильним голосом та трохи зблідла. Це давало зрозуміти – німфа зродилася з цією річчю настільки, що вона піджвлювала її резерв. — Чудово!

Просяяла ця невгамовна дівчина, коли медальйон виявився у мене на руці.

— Есмі, до тебе прийшли. — почувся знівідкуди та звідусіль чоловічий голос. Блондинка відразу заметушилася і поспішила втекти у той прохід звідки вийшли ми.

— Ага, якщо що. Посібник на непередбачуваний випадок під прилавком! — і ця зараза за секунду зникла в отворі, де готова присягнутися миттю раніше я бачила рогатого бармена.

— Непередбачуваний?!