Розділ 24/3

–Привіт усім, – поспішно сказала я і сіла за столик. 

–Привіт, сонце. – сказав Марк і поцілував мене у щічку.

–Ооо, привіт подруго. Давно не бачились. – сказав Саша і обійняв мене. 

Так, я в улюбленому кафе зі своїми друзями. Ну як друзями. З Алісою, Сашком і Марком. Я сиділа біля Марка, а Аліса біля Сашка. Ми так давно не бачились, що вирішили зустрітися у цьому кафе, бо саме з нього все й починалося... 

–Що ти будеш замовляти? – запитав у мене Марк, а я посміхнулась. Піклується про мене. Наче просте запитання, а приємно то як. 

–Я буду шоколадне морозиво і латте. А ти? – у відповідь запитала я. 

–Я буду американо з молоком і гамбургер. – не дуже хороший вибір, але все ж йому це їсти. 

–Ох, добре. – сказала я і зручніше вмостившись я віддала офіціанту меню. І знаєте що? Як тільки я хотіла засісти в телефоні, поки не принесуть замовлення, я побачила чудесне картину перед собою. Сашко сидить у телефоні, одну руку поклав на ногу Аліси, а іншою як завжди в телефоні. Ні ну це взагалі капець!!!! Ще й Аліса до нього леститься. А от зараз я взагалі не зрозуміла. Я легенько вдарила Марка по нозі і показала поглядом на цю виставу. Побачивши це, він нахмурився і вже хотів щось сказати, та я його зупинила. 

–А власне коли прийде Кіра? – запитала я і глянула вбив чим поглядом і на Сашу і на Алісу. Аліса фиркнула , ну звісно. Я взагалі її не впізнаю сьогодні. А Сашко ошелешено дивився на мене. Ну звісно, друг мій дорогий, зараз я вас навчусь цінувати стосунки. Якби ж то все було так просто, але ні! Він у стосунках з Кірою, а тут на право і на лівому виявляється ходить. Ну я їм покажу! 

–Має скоро прийти. – відповів Саша. Авжеж скоро прийде. 

І справді, через хвилинки дві прийшла Кіра. Сашко швидко прибрав руку з коліна Аліси і піднявся щоби привітались з нею. Я теж обійняла подругу і в цей момент я їй шепнула:

–Нам потрібно буде поговорити. – вона мовчки кивнула і сіла біля Сашка. Так, Алісі прийшлось відсунутись. Насправді, це добре що вона прийшла. Я їй звісно все розповім, не в силах все тримати в секреті, до того ж, вона обратиться якщо дізнається, що я їй не сказала.

 Поки я все обдумувала, Марк взяв мене за руку. Я посміхнулась і помітила що замовлення вже принесли. Поки Кірі ще готували замовлення, ми обговорювали школу, ЗНО, роботу і все інше. 

***************************************

–Ой  Віко, а ти пам'ятаєш як ми з тобою в дитинстві об'їлись черешня ми і нам було соромно повертатися додому? – запитав Сашко. 

–Звісно пам'ятаю! В мене все лице було червоне від черешні. – всі гучно засміялись.

**********************************************

Нарешті ми зібралися додому. Всі були одягнути, і вирішували як добиратися додому. Я була рада що ми повертаємося, хотіла швидше все розповісти Кірі, тому ми з Кірою вирішили піти пішки додому. Якраз залишиться час на розмову. 

Сказавши Маркові, він все ж наполіг аби ми пів дороги хоча б проїхали, і ми погодились. На обличчі у Кіри читалось нерозуміння що відбувається. Як я її розумію. 

Висадився нас в 5 хвилинах від дому, Марк поїхав. Кіра поправила браслети на руці і промовила:

–Ну то що, Віко? Що вже там сталося? – я йшла і думала як їй це сказати. 

–Ох, Кіро. Загалом, твій Саша сьогодні лапав Алісу. Та й вона сама до нього лізі завжди. Блін, я не розумію як це тобі пояснити. – Кіра подивилася на мене якось дивно. 

–Дуже смішно, то давай кажи вже що сталося? – капець, вона подумала що це пранк. Супер! 

–Ні це правда, Кіро! Хіба я тобі брехала? – запитала я. Кіра задумалась, і відповіла:

–Ні, ніколи, та жарт не смішний. 

–Це не жарт. 

–Тоді тобі здалося, бо цього не може бути, Віко, розумієш? У мене з Сашею все добре. Ми кохаєш один одного і підтримуємо. Не може бути такого, щоби він мені зраджував, Не може! На цьому ми закриваємо тему. –Кіра образилась. Було видно що вона нервує, але ж не так? Господи, як же ж все складно. 

–Добре, – пошепки сказала я, – та я тебе попередила. – Кіра кивнула. 

–То тоді до завтра? – запитала вона. 

–До завтра. – сказала я і обійняла її. Вона явно не очікувала такого, та все ж. Я не хочу втратити подругу. 

Попрощавшись, я знайшла в будинок. Гукнувши, вдома нікого не було. От і добре. Значить Аліса ще не прийшла, і в мене ще є час. Хотілося б поговорити з нею. 

Я знайшла на кухню попити води. Треба обдумати як саме мені з нею балакати. Важко, але треба. Трохи посидіти не завадить, тому я вирішила йти в кімнату. Треба підготувати речі до школи на завтра. Піднімаючись по сходами я почула чиїсь голосні сторони. Чесно? Я злякалась, адже коли я шукала ніхто не відгукнувся, тому я думала що нікого немає вдома. Сторони лунали з кімнати Аліси. Підійшовши до дверей, я легенько їх при відкрила і зазирнула. 

Трясця! Капець! Аліса з Сашею займаються сексом. Господи!Який сором. Я швидко від бігла від дверей. Що ж робити? 

Дорогі читачі! 

Прошу поставте зірочку і прокоментуйте книгу!

Нажаль у мене рідко виходять нові глави, але я намагаюсь не покидати це діло. Підтримайте мене)))