Лавандові сни

Весною так сади цвіли ...

Весною так сади цвіли,

І ми кохали ніжно, ніжно.

Ти приходив в мої сни,

Тебе так серце полюбило.

І тиха ніч шептала вірші,

Зорі сяяли в ночі.

Серце питало в ніжній тиші:

"Чи любиш ти?.. Чи любиш ти?"

І вітер ніс твоє ім’я

Між пелюсток, між білим цвітом,

І я чекала знову дня,

Щоб стрітись поглядом привітним.

Весна мов пісня чарівна,

Де кожен подих — про кохання,

Та серце знов питало знов:

"Чи ти моє? Чи це лиш знання?"

І ніч ховала всі думки,

У зорях тихо танули слова,

Та відповідь твоя — мов сни…

Така близька… й така жива.

Подобається

#588 в Різне
#52 в Поезія
#823 в Сучасна проза

Відредаговано: 23.04.2026