Лавандові сни

Квітка моєї душі

розквітає у тиші,

де світло торкає думки

і мрії стають ближчі.

Вона п’є ранкову росу

з надій і молитов,

і в кожній її пелюстці

живе теплий подих любов.

Її не лякають морози,

ні темрява злих вітрів —

бо коріння тримає віра

у глибинах серцевих світів.

І де б не вели мене дороги,

у радості чи в журбі —

ця квітка світитиме тихо

в найпотаємнішій глибині.

Бо квітка моєї душі —

це любов, що не в’яне,

це світло, яке навіть в ночі

для серця світанком стане.

Подобається

#230 в Різне
#10 в Поезія
#466 в Сучасна проза

Відредаговано: 22.04.2026