Лавандові сни
Жило серце... ❤️
Жило серце ясне на світі —
Воно чекало Весну і квіти.
Йому шептали сни весняні —
Про теплі дні й пісні дзвінкі.
Коли ще спав холодний гай —
Воно шептало: «Весно, знай…»
Коли ще сніг укрив поля —
Воно чекало журавля.
Воно любило сонця сміх —
І перший пролісок із них.
Любило подих вітру з гір —
І неба ніжно-синій шир.
І як приходила вона —
Розквітла в серці глибина.
І оживав душевний світ —
Немов трояндовий розквіт.
Бо серце те, що Весну любить —
Ніколи цю красу не згубить.
У ньому світиться тепло —
І вірить в диво все одно.
І навіть в днину непросту —
Воно шепоче: «Я росту».
Бо там, де серце — там Весна —
І ніжність вічна і ясна!
#230 в Різне
#10 в Поезія
#466 в Сучасна проза
Відредаговано: 22.04.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
