Лавандові сни
Поема " Подих весни "
Із першим подихом Весни
Прокинулись мої сни,
Немов пелюстки ніжно-світлі,
Що розцвітають в раннім світлі.
В повітрі — трепет і тепло,
І серце раптом ожило,
Мов після довгої зими
Знайшло дорогу до весни.
Я чую: тане тиша снів,
І світ стає немов новим,
У кожній миті — дивина,
У кожнім погляді — весна.
Дерева шепчуть про любов,
І небо кличе знов і знов,
І сонце в ніжності своїй
Малює світ у барвах мрій.
Я споглядаю цю красу,
Неначе вперше в ній живу,
І млію тихо від тепла,
Що в душу радість принесла.
Із кожним кроком — світ ясніш,
І серце б’ється все сильніш,
Бо там, де віра ожива —
Там вічно житиме весна.
#230 в Різне
#10 в Поезія
#466 в Сучасна проза
Відредаговано: 22.04.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
