Лавандові сни

Росами ранковими...

Росами ранковими вкрилася земля,

Заквітчалася квітами юна весна,

Як наречена в білім цвіті,

Як можна весну не любити.

 

Як можна не чути співу пташиних зграй,

Що ллється над світом, мов сонячний рай,

Як можна не бачити небо ясне,

Що в синій безмежності кличе мене.

 

Як можна не чути струмочка дзвінкого,

Що пісню співає з-під каменя свого,

Як можна не тішитись сонцю вгорі,

Що гріє промінням поля і двори.

 

Як можна не любити цю ніжну красу,

Що будить надію й сріблясту росу,

Бо в кожній билинці, в листочку живім

Весна промовляє: "Радіймо усім!"




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше