Лавандові сни

Я пам'ятаю ту Весну...

Я пам’ятаю ту весну,

Коли цвіло моє кохання,

Коли співали солов’ї,

І розквітало небо на світанні!

 

І ми той щебет чули, спів,

Серцю хотілось так кохати,

І зорі сяяли ясніш,

Серцю хотілося співати.

 

Я пам’ятаю, як конвалія цвіла

І чарувала всіх красою,

Співала з радощів душа,

Коли ти поруч був зі мною.

 

І тихі зорі уночі

Вірші до сердець шептали,

І очі яснії твої

Кохати вічно так бажали!

 

Я пам’ятаю ніжний сміх,

Що лунав дзвінкою луною,

І кожен ранок нам світив

Сонця ясною зорею!

 

Я пам’ятаю теплий сад,

Де пахли яблуні духмяно,

Де кожен погляд твій і жест

Для мене був таким жаданим.

 

Я пам’ятаю шелест трав,

Що нас в обійми огортав,

І вітер лагідно, як друг,

Нам щастя в коси заплітав.

 

Я пам’ятаю ті слова,

Що ти казав мені несміло,

Від них світилась вся душа,

І серце трепетно раділо.

 

Я пам’ятаю тихий став,

Де місяць срібло розсипав,

Де кожен промінь на воді

Про нашу ніжність промовляв.

 

Я пам’ятаю зорепад,

Що падав просто нам до ніг,

І кожна зірка в небесах

Для нас палала, наче сміх.

 

Я пам’ятаю теплий дощ,

Що цілував сади весняні,

І ми стояли мовчки вдвох

У чарівному тім чеканні.

 

Та навіть як минуть літа,

І час полине за водою,

У серці житиме весна,

Де ти назавжди був зі мною.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше