Лаванда і лимонад
Розділ 12
Настя сиділа перед дзеркалом, в руках тримала записник із думками, які писала впродовж останніх днів. Вона відчувала, як серце б’ється швидше — не від страху, а від важливості рішення, що прийшла пора зустрітись із минулим.
"Я повинна бути сильною," подумала вона. "Не для когось — для себе."
Вона наділа просту, але елегантну сукню — ту, в якій почувалась впевненою. Зібрала свої думки, готуючись до розмови, що могла змінити все.
Перш ніж вийти, Настя зателефонувала Артемові.
— Є щось, що я маю тобі сказати, — почала вона. — Минуле... воно повернулося.
В голосі Артема почувся біль і турбота.
— Я буду поруч, — відповів він. — Ми разом, Настя.
Коли вони зустрілися, Настя відкрила йому правду: про Олексія, про страхи, про те, що хвилює її серце.
Артем уважно слухав, потім взяв її руки в свої.
— Ти — найважливіша для мене, — сказав він. — Я не ідеальний, але хочу бути з тобою чесним і підтримувати тебе, навіть коли минуле буде стукати в двері.
Настя відчула, як вага тривог трохи полегшала.
— Дякую, — прошепотіла вона. — З тобою я вірю, що все буде добре.
Вони обійнялися, і світ навколо ніби став світлішим. Попереду чекали випробування, але разом їм було під силу будь-яке.
#792 в Молодіжна проза
#261 в Підліткова проза
Відредаговано: 20.07.2025
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
