Лаванда і лимонад
Розділ 11
Настя сиділа за столом у бабусиній кухні, коли на телефон прийшло перше повідомлення:
«Ти забула мене? Чи все ще вважаєш, що зможеш втекти?»
Серце стислося. Вона знала цей стиль — це був Олексій, хлопець із минулого, з яким колись у неї була складна історія. Тоді вона вірила, що все закінчено, що він залишився далеко позаду.
Але тепер минуле нагадувало про себе.
Настя глянула на Артема, який сидів поруч із нею і за звичкою погладжував її руку. Йому було нічого не відомо, і вона боялася розповісти.
— Що сталося? — поцікавився він, помітивши її змінений вираз обличчя.
— Нічого, — прошепотіла вона. — Просто... старі спогади.
Настя знала, що має обрати: заховати цю тінь, що рветься до світла, або відкритися і ризикнути втратити те, що має зараз.
Увечері вона сиділа у своїй кімнаті, дивлячись у темряву і думаючи:
"Чи готова я боротися за своє щастя? Чи зможу я подолати страхи минулого і не дозволити їм зруйнувати те, що я так довго шукала?"
Наступного дня вона отримала ще одне повідомлення:
«Зустрінемось. Все має бути по-чесному.»
Настя глибоко вдихнула. Ця зустріч могла змінити все.
#937 в Молодіжна проза
#315 в Підліткова проза
Відредаговано: 20.07.2025
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
