Восьме березня, ранній ранок.

-Дякую Ромчику, за каву  і за те. що сам здогадався - я хочу її не в ліжко, а в чашку. Але ти міг би не будити мене так рано в вихідний день?

-Деякі жінки шукають другу половинку так: знайдуть цілу людину і пиляють. пиляють ...

-Можна, я не буду розуміти твоїх натяків, поки не прокинуся? З якої нагоди мені кава в ліжко?

-Мала, я вже казав тобі, що обожнюю твою безпосередність і забудькуватість?

-Що обожнюєш - не пам'ятаю, а про забудькуватість - стоп'ятсот разів, я навіть запам'ятала,  що я забудько, дякую тобі за це красно.

-Манюня, сьогодні восьме березня - міжнародне свято жінок, а також понеділок. Звичай понеділкувати українські жінки вибороли ще у позаминулому сторіччі, він завжди був закріплений у шлюбному договорі між батьками нареченої і сватами. Це був вихідний для заміжньої жінки, їжу в цей день готував чоловік, ну або ніхто. А я ж не такий - от, каву приніс тобі.

-Ой,  що ж тепер робить, дорога редакціє! Я проспала не тільки щорічний киівський  жіночий марш, але й власні заручини і  весілля. Зате в мене хоч чоловік чемний. Он каву приніс. 

-Та розплющ вже очі, мала! тоді побачиш. що не тільки каву, а й вінок з містичної рослини - верби і ще прекрасний пояс із неї ж. Вони захищатимуть тебе цілий рік від зла і нещасть. А ще ти їх зараз приміряєш, я тебе сфотаю, ти відправиш ще один креативний лук у маленькій чорній сукні і забудеш хоч на день про той челендж.

-Я тобі вже казала,що ти найкращий в світі Ромчик?

-Казала. Але я ще багато разів з задоволенням послухаю. І раз я все-таки найкращий, то може ми вже перестанемо робити вигляд, ніби  між нами тільки дитяча дружба?  Я серйозно вклався у наше майбутнє: монету у наш фонтан кинув, бажання загадав, щоб ти нарешті прийняла мої дорослі почуття до тебе. Треба вже й здійснення побачити. Поки ми з тобою ще молоді і можемо зацінити всі приємні  сторони кохання без того, щоб казати одне одному, де в нас штрикнуло, заболіло і занило при кожному рухові у подружньому ліжку.

-Божечки, яка ти ще дитина, мені ще ніхто так няшно не освідчувався!

-Це означає так? Кажи "так", бо в мене зараз серце стане!

***

-Добрий ранок, моя люба! З святом тебе!

- Ммм? Соціологи з'ясували, що дев'яносто відсотків людей, які говорять "Добрий ранок" - еее .... брешуть.

-Мені сумно, що ти досі мені не довіряєш,  але я знаю. що сам винен у всьому.

-Людям іноді потрібно давати другий шанс - щоб в нас остаточно здохло все добре, що вижило після першого шансу.

-Настю  скажи мені нарешті, що я знову щось не так зробив або сказав?Може  мені треба  виїхати від тебе,бо що я не зроблю, ти завжди кепкуєш або сердишся?

-Пробач, Славко, це я спросоння пошуткувала. Бачу, що невдало. Не їдь нікуди, ми залишили минуле в минулому, а от я, виявляється, злопам'ятна.

-Це ти мені пробач, що не  зрозумів жарту. Я ж бачив, що ти посміхаєшся. І все одно сприйняв за докір! Візьми цей букет з вербових котиків, я мрію бути для тебе завжди таким білим і пухнастим, я вони, щоб ти про мене була тільки гарної думки. І цю маленьку прикрасу. Бо сьогодні ж твоє свято.

-Це так мило. дякую-предякую! Так ось у чому була інтрига! Постав квіти у воду, вони пустять коріння, і ми посадимо цю вербу. Ненавиджу викидати зів'ялі квіти,  ти й про це подумав!

- Давай я одіну тобі на палець цю каблучку, і ми вже вийдемо на пробіжку. Добре, що дощу нема і в лісі сухо.

***

"Доброго ранку, моя далека Люба Надіє! Дозволь поздоровити тебе із святом і нагадати про себе.

В цей день і кожної миті мого життя зичу тобі щастя - такого., якого ти сама собі намріяла.

Чи пам'ятаєш ти той день, коли ми знову зустрілися, і той фонтан, в який кинули монетки і загадали бажання? Я тоді загадав здійсненя мрії всього мого життя, ти знаєш про неї.  А що загадала моя Надія - не знаю, але нехай воно здійсниться.

Наш дім названо на твою честь.  Наші надіїї поступово стають реальністю. Ти побачиш це на власні очі, якщо захочеш.

Чи наші обіцянки ще діють? Чи побачу я тебе знову ?

***

-Килино, пробач, я хотів встати раніше і поздоровити тебе. Але будильник чомусь не задзвонив.

-Не чомусь, а тому, що я його відключила. Щоб ти поспав. Бо коли ти не виспаний, то твої поздоровлення звучать, як вирок суду.

-Ти завжди добра до мене, з першого дня. Навіть сказати не можу,  як я тобі за це вдчний. Візьми ці котики. Букет може непоказний,  але він дістався мені  не дуже легко. Я встав ще вдосвіта і добряче походив по мокрому холодному лісу, шукачи саме червону вербу із срібними котиками. А котиків тоді ще не було видно. Ця верба захищатиме тебе від поганих людей і хвороб, так у Вікіпедії написано. Я зробив з неї вінок і повісив у нас на дверях, як це роблять на різдво. Щоб до нас не добралося ніяке зло і не розлучило нас з тобою.

***

Ти знову наснився мені, Миколо. Це наче подарунок від тебе. Ти завжди мене  вітав у цей день  квітами , до нас приходили гості, було так весело і все життя попереду. А тепер я живу без тебе  вже більше років, ніж з тобою. Ти молодий. красивий і веселий. А твоя Тетянка вже зовсім не та, що ти пам'ятаєш ...

Але не турбуйся за мене, я не одна, добрі люди не дадуть пропасти. І ще в мене є Персик. Може гріх так думати, але мені здається, що то мені повернули кращу часточку тебе, щоб не так сумно було жити без тебе на цьому світі. В нас сьогодні теж будуть гості, буде весело, от побачиш...

-Святий дух при хаті! Персику, як ти мене налякав, негідник! Що ти там притяг у хату? Баба вже стара і не бачить, а ти й радий! Ой, хахаха, не можу! Так ось для чого це було! Персику, ти мене прийшов привітати котиками? Песик вітає мене котиками, ой, не можу, розвеселив бабу! Мій же ти хороший, дай я тебе обніму, собаця мій ріднесенький!

***

Мої милі подруги, моя київська сім'я! Добре. що в нас є внутрішнє радіо,бо ваш Доктор Бо не може вас сьогодні поздоровити сам.