Ну що тут скажеш?
Ці конспіратори виявилися міцними горішками. Не видали себе. А план був такий чудовий. Бісить!
Вони всі зреагували на вербу в оповіді, але чомусь всі в різних місцях і по-різному. Ромчик під кінець уривку про щось глибоко замислився, адвокат на першу ж згадку стрепенувся і розправив плечі, притис свою теку до грудей обома руками, але потім наче розслабився, Славка аж перемикнуло, коли оповідь дійшла до ламання хмизу руками, наш зомбі, що майже дрімав у кріслі, скинувся на згадці про недбалість щодо підопічних. Ведмедик Бо - коли почув про яблука в сусідському саду почервонів, як в нього заведено.
Але вони реагували. здається не на саме слово верба, а кожен на щось своє.
Ром - на повтори про вербу в оповіді, явно нав'язливі й не дуже органічні, адвокат - наче готував заперечення про надмірність покарання на захист клієнтки у суді. Славко останнім часом надчутливий і все віддзеркалює на свої відносини з Настею, зовнішність якої явно має героїня оповіді, а головний герой (чи глав гад - ще не відомо), списаний і Славка. Недавнє минуле коле очі нашому ідеальному принцові. А Зомбі зараз саме зайнятий долею працівників свого підприємства і гостро реагує на згадку про недбале ставлення до безпеки підопічних. Ведмедик Бо - явно зреагував на спогади про якісь дитячі пустощі, за які отримав покарання. І що тепер робити, як взнати,нащо їм був той дивний похід у ліс за вербовими паростками, що ними заставлена котельна? Що вони приховують?
Це обговорювала краща половина жителів дому, зібравшись на великій кухні нібито для узгодження святкового меню.
-Отак роблять з нас, лагідних і мирних, роздратованих фурій, ладних багато на що заради розкриття таємниці! - підсумувала драконознатиця.
Нових версій і планів, крім "А чого б не спитати прямо, що то за рослини у відрах з водою стоять у котельній", ніхто не пропонував.
-А звідки ми знаємо про те, що там стоїть у котельній? Вона ж була зачинена на ключ, а ми ніби-то там і не були, і ключа в нас немає. - Заперечила Ксена Мірініель, дослідниця драконів.
-В мене є дублікати всіх ключів у сейфі. Але ж я не можу придумати, яка така необхідність мене б спонукала відкривати сейф, знаходити ключ саме від котельної і відчиняти її посеред ночі. Опалення працює, а що там ще можна перевіряти? - додала Настя, що як референт нашого Зомбі мала доступ і до сейфів, і до ключів, і до банківських рахунків.
Злостиві зітхання присутніх були відповіддю.
Всі помовчали, зосереджено розглядаючи напої у своїх чашках, горнятках і карафках, наче намагалися спитати поради хто в кавової гущі, а хто в листків чайної заварки. А дехто - в нерозтанутого цукру, що його завжди насипав до чашки рівно 7 чайних ложечок, але ніколи не перемішував.
Тишу порушили впевнені кроки, до кухні спортивною ходою зайшов чорноокий красень-блондин, що його тільки що взяли на роботу. Він тепер буде наглядати за всіма цими шайтан-машинами на електриці та електроніці.
Робочий комбінезон сидів на ньому так, наче це була дизайнерська річ від модного дому зі світовим ім'ям. Але ж всім відомо, що висока мода не працює з такими розмірами. Чоловік був високого зросту і плечима мало не перекривав двірний отвір.
Він осяйно усміхнувся, показавши два ряди білих рівнесеньких зубів.
-Я знаю, що чоловікові не можна першому вітатись з жінкою, щоб не компрометувати її, а також молодший персонал не може сам починати знайомство. Та справи не чекають. То може мені буде дозволено представитись, або мене представить Анастасія Стефанівна?
- З задоволенням. Це наш новий і перший з найнятого персоналу працівник - Сергій Юрійович. В робочі години його краще не відволікати від справ. А всі зауваження та прохання побутового характеру треба записувати в особливий зошит, що тепер завжди лежатиме в холі на тумбі біля входу. Про те, що щось поламалося або сталася аварія, повідомляти треба негайно в будь-яку годину і день тижня. Для цього всі, будь ласка, візьміть номер телефона у Сергія Юрійовича. На співбесіді виявилося, що він не любить, коли до нього звертаються формально, до того ж він не ваш підлеглий. Тож як ви будете звертатися до нього і бажаєте, щоб він звертався до вас - вирішуйте зараз самі між собою.
Жіноцтво вмить перетворилося з сердитих від безсилля розгадати таємницю фурій на милих фей.
-Іди сюди, дитино моя, Настя тебе, мабуть, налякала, але не бійся. Вона сувора, але справедлива. Я - баба Танька і тут найстарша, правда тільки за віком. І теж не люблю, коли до мене звертаються формально. Ти що будеш - чай, каву або какао? Люблю дивитися, як ви їсте, мені ж нічого не можна поки що, крім усього протертого і прісного.
-Мені каву, якщо можна. Але взагалі я не перебірливий.
-Тоді сідайте ближче до мене, мене звати Оксана, тут мене часто звуть Ксена Мірініель, як вам буде зручніше, так і звертайтеся. Я тут заварила з запасом, поділюсь із вами.
-А візьміть-но мого пиріжка до кави, ніхто тут, і не тільки тут, не пече пиріжків смачніше. Я баба Килина, або Килина-балерина. Але моє балетне життя на пів життя позаду.
-Я Марія, психолог і конфліктолог, бачила вас вчора ввечері. Ви не прийшли послухати Ксену Мірініель, а вона зараз пише нову книгу і дуже цікавиться враженнями.
-З задоволенням би послухав, ніколи не був ні на яких літературних читаннях. Але мені було незручно без запрошення. Я найманий працівник і ще не в курсі, як в цьому домі поводитись Дякую за каву, Оксано, і за пиріжок, Килино. Дуже смачно.
-Пробачте, що перебиваю, будь ласка, не треба схоплюватися, пийте спокійно свою каву. Ви прийшли про щось спитати по роботі, але ж це явно не аварія. А познайомитися нам усім з вами треба. Пізніше представлю вас чоловічій половині жильців. Але все ж - що то було за питання?
-Я повинен суворо дотримуватися техніки безпеки. І тому прошу мені сказати, що робити з тими легкозаймистими рослинами у котельній? Розумію, що вони у воді, але відра пластикові, вони теж горючі. За правилами техніки безпеки у тому приміщенні не повинно бути нічого, що може горіти. Як мені бути? Хто візьме на себе відповідальність за можливі наслідки, або може я перенесу ці відра в інше приміщення, або хоч у підвальний коридор або до гаража?
#2722 в Любовні романи
#1314 в Сучасний любовний роман
#284 в Молодіжна проза
Відредаговано: 10.04.2021