Ласкаво просимо звідси

Загадкове свято 8 березня

 

 

-Куди ми зайшли? Ще заблукаємо. Де та Рussy willow!

-Тут дівчат нема, можеш лаятися по-нашому.

-Ото вже мені ці городські. З айфоном вербу шукають. В мокрому лісі. В кедах. Куди я попав. Де мої вєщі. Ще джипіес включіть.

-Здається ця рослина дуже схожа на вербу, що ми ЇЇ бачили в довіднику.

-Розлога клюква це, а не верба. На вербі ростуть котики — такі пухнасті, сріблясті. Або жовті.

-Груші на вербі ростуть. Народна мудрість стверджує. Будеш з нею сперечатися?

***

-А як ви дивитесь на те, щоб поздоровити нашіх милих жінок з святом весни — невимушено спитав пан Зомбі чотирьох своїх співбесідників, що сиділи з ним пізнім березневим вечором біля справжнього камінаі із справжніми дровами і вогнем і пили щось таке під назвою “нічний ковпак”, з приємністю розтягуючи задоволення.

-А що тут скажеш? Ви ж зомбі. Вам вже нічого не страшно, але все одно схиляю голову перед вашою мужністю і відчайдушністю — проказав блідий високий худорлявий молодик у чорному вбранні, що саме розглядав на просвіт шот з жовтогарячим напоєм, налитим на два пальці.

-Тобто? Поздоровлення, квіти, милі подарунки з нагоди свята — всі жінки полюбляють подарункі і вірші про весну і кохання, хіба ні?

-Сказати правду, поздоровлення треба або одне на всіх, або індивідуальне для кожної, але ж виголошувати прийдеться вголос або писати  великими літерами і вішати в холі (якщо святкуватимемо з ними разом) - прорік схожий на гнома пан з текою, що неначе приросла до його лівої руки,  з жалем дивлячись на опустілу склянку в правій.

- Ви вбачаєте в цьому якісь проблеми? Я дивився в інтернеті  - там просто сотні поздоровлень у готовому вигляді, якщо ми не зможемо самотужки придумати щось красиве і урочисте.

- Життєвий досвід мені підказує, що одне на всіх — то неможливо,бо викликатиме майже в кожної гнів і несприйняття. А індивідуальне — то тонка справа. Бо не можна одночасно поздоровляти з святом вічної жіночності одну жінку, а ту, що поруч і все чула — з днем боротьби за виборчі права, рівну оплату праці, гендерну рівність і незалежність, а також з правом на аботри і ще якоюсь гидотою. Про яку й згадувати не хочеться.

-Гм. Й справді не випадає. Але мабуть вічна жіночність - то добре і нейтральне побажання?

-Ви глибоко помиляєтеся, дорогий Зомбі. Дехто вважатиме це недоречним в день, присвячений гендерній рівності. А ще як хтось з тих, кому за 80 не так зрозуміє про вічну жіночність, або згадає, що батюшка це свято не схвалює, то я не можу навіть спрогнозувати масштаб образи і наслідки воєнних дій проти такого поздоровлення.

-Атож, коли вони всі об'єднають зусиля по доведенню до нашого відома хто тут шовіністична свиня і що йому за це буде, а хто святкує богопротивне, а хто відрижку совіцької доби, а хто принижує жінок своїми нікчемними поздоровленнями раз на рік, щоб інші 364 дні використовувати їх як кухарок, прибиральниць а то й ...

-В когось дуже багатий життєвий досвід і зосім мало позитиву. То що ж, доведеться зробити вигляд, що це звичайний вихідний?  Або зовсім втекти в цей день з дому від гріха подалі? — підвів проміжний підсумок пан Зомбі. - Але це дивно. В нас профсоюз завжди бере гроші з преміального фонду і закупляє на все жіноцтво квіти і шоколад на 8 березня. І ніхто ні разу нічого такого не казав.

-А вам тільки скажи. Ви шеф. Це не шопопало. Ще занесете в чорний список, потім скорочення -  і вжух — ти вже без роботи. бо обурилася шаровою шоколдкою і гвоздичкою, чи що там ваш профсоюз закупляє оптом, а віршика з інету скачує теж на шару.

-Але спробуйте не поздоровити — криво всміхнувсі прекрасний принц спортивної статури - це буде визнано хамством, зарозумілістю і неувагою і ще чим-небуть страшним. І ми все одно будемо шовіністичними свиньми і мамчиними мачо, невихованими хлопчиськами. Івсе ж  я не настільки хоробрий, щоб не поздоровляти. Але і поздоровляти такий строкатий контингент не знаю, як.

-Оце мені ці городські — прогудів хлопець, випивши одним ковтком рідину у склянці, наче воду .

Цього хлопчину з першого погляду кожен би сприйняв за борця або боксера надважкої ваги. Але ні разу не зламаний ніс ,  правильної форми вуха і недбала зачіска з некоротких кучерів сказали б, що перше враження оманливе.

- Восьме - вихідний! Законний вихідний для всіх, крім мене. В мене чергування на добу,  бо треба відпустити жінок на їх свято. Отакий від мене і адміністрації  подарунок. От чого треба боятися, а не того, що після п'яти хвилин сорому наїстеся смачних салатиків і гарячого, не розігрітого. Домашня їжа — ммм, як уявлю,  що там буде на столі! А дома бабуся теж наготує смачного, всі зберуться, гарно посидять, навіть панотець, бо він бабусин племінник. Аякщо вважає це свято "неправильниим", то хай про це сам каже бабуні, як такий хоробрий і едукований. Та я заради цього дня вдома міг бидушу продати, а не те, щоб побажати щастя, здоровля і успіхів у приватному житті.

-Гм. Нізашо б не подумав, що все так складно. Для мене це зажди було свято весни, всі вдома раділи квітам, поздоровленням і подарункам, на фірмі теж. Що змінилося за ті кілька місяців з Нового року?

-Нічого не змінилося. Крім вашого, Зомбі, повернення в світ живих людей. Життя бентежне. Це саме те свято, з яким в нащі дні страшно і поздоровляти. І не поздоровляти. І ще треба добре подумати, з чим саме поздоровляти, як вже наважишся. І що дарувати. І приготування святкового  сніданку — це відбування раз на рік і лицемірство, чи символ гендерної рівності? А квіти — це зверхньє ставлення мачо до феміни чи ...

-О. я знаю, що треба! Єдині в світі квіти, що всім тут доречно подарувати — це вербні котики. Бо вони і про весну. І прадавній символ жінки. І світове дерево що,  втримує людство на землі. І в вербну неділю їх святять. А потім в пасках пришпилють ними прикраси з фігурного тіста . А потім., коли верба пустить коріння, її можна висадити вздовж паркану. Це екологічно безвідходно і квіти не потрібно викидати на смітник. А ще щоб ви знали от що пишуть: ” «Хто посв'ячену вербу має, ним самим посаджену, той при кінці віку може на ній спастися: ото, як стануть за ним ганятися різні демони, щоб привернути його під свою власть, так він на неї влізе і сидітиме, і його ніхто не може чіпнути…» (Дикарев «Посм. Писання 1903», с. 58). “




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше