Розділ 4

Джейкоб

Після того жахливого інциденту з розлитим вином, я відчув нестримну потребу негайно покинути це місце. Серед вишуканих інтер'єрів дорогого готелю я почувався наче у вівчарні, оточений отарою ситих баранів. Їхні погляди, сповнені то збентеження, то лицемірного захоплення, лише дратували мене. Ці нікчеми навіть уявити не могли, якою вагомою є моя персона.

Я різко розвернувся до адміністратора, чиє обличчя важко було розгледіти крізь холодний піт:

— Це остаточне рішення? Ви відмовляєтеся компенсувати збитки через непрофесійність вашої так званої "дизайнерки"?

Той жалюгідний підлабузник аж захникав від переляку:

— Звичайно ж ні, пане Кінг! Ми... ми з радістю компенсуємо вартість смокінга сповна! Можете не сумніватися!

Я зиркнув у бік тієї патлатої білявки, що й досі стояла ошелешена з відкритим ротом. Її очиці безпорадно бігали, ніби благаючи про порятунок. Яка ж вона жалюгідна і нікчемна!

— То гаразд, я вимагаю негайного відшкодування вартості смокінга, —  процідив я крізь зціплені зуби — та ще й компенсацію моральної шкоди за знущання над моєю персоною!

З цими словами я вийняв з кишені візитівку і грюкнув нею по столу:

— Детальний рахунок надішлете на цю адресу. Ще одна така ситуація, і ця контора залишиться без ліцензії на проведення публічних івентів!

Атмосфера в залі спресувалася від моїх слів, наче гігантський ступор облетів усіх присутніх. Ці пусті облизні добряче затямили, хто тут господар!

Я підсмикнув комір смокінга і рушив до виходу. Проте холодна лють не полишала мене. Якщо цей жалюгідний адміністратор гадає, що я так просто відступлюся, то він жорстоко помиляється! 

Холодний, змучений подих зірвався з моїх грудей, коли я виходив з готелю. Усе тіло наче скувало кригою з безсилої люті та огиди. Раптом я відчув, як мій смокінг обважнів і оповив задушливим смрадом. Саме тоді мені спала на думку чергова геніальна ідея!

Я підізвав свого водія, перелякане випите обличчя якого аж світилося в темряві:

— Говард, існує спосіб дізнатися, чи працюють в "Арт Індустрії " справді професіонали. І я саме придумав перший тест для них!

Говард кивнув, розтулив рота, проте я жестом зупинив його:

 — Ми змусимо цю Сару Вільямс особисто взятися за проєкт. За повну реконструкцію мого родинного маєтку. І якщо вона та її колеги виявляться нікчемними шарлатанами - я їх знищу!

Я сів у автівку , де кидався в вічі огидний смердючий слід від вина на жакеті. І лише усвідомлення того, що невдовзі помщуся цій зарозумілій дівчині, приносило ілюзію полегшення.

Нарешті в мене з'явилася нагода випробувати на міцність колектив з "Арт Індустрії". І Сара Вільямс стане моїм засобом перевірки!