Розділ 3

Джейкоб

Цей день видався справді виснажливим. Угоди на десятки мільйонів, запекла торгова війна з конкурентами, плюс чергова світська вечірка. Втім, в моєму становищі такий ритм - буденність.

Я наказав водієві висадити мене біля готелю, де відбувалося урочисте відкриття нового житлового комплексу, побудованого моєю компанією. Варто було з'явитися там для піару і демонстрації сили бізнес-імперії "Кінг Індастріз".

— Сер, ми прибули, — озвався водій, коли машина зупинилась біля головного входу в готель.

— Ну звісно, — буркнув я, відчиняючи двері автомобіля.

Вдягнувши розкішний смокінг ручної роботи від “Polo Ralph Lauren”, я був готовий до зустрічі із людьми в місці, де згодом виросте моя чергова будівельна перлина. Попри зовнішній гламур, подібні заходи для мене - не більше ніж нудна вистава і необхідний крок для зміцнення іміджу в очах інших компаній-гігантів.

Щойно я переступив поріг цього модного курника, як відчув на собі десятки поглядів. Ці жалюгідні нікчеми оцінювали мене, наче рідкісний ескпонат на виставці дорогоцінностей. І я майстерно користувався цим, підкреслюючи свій елітний статус. Дорогий смокінг, годинник "Patek Philippe" за 30 тисяч доларів на зап'ясті - все вказувало на мою належність до вищого панівного класу.

Посеред цього багатого натовпу, я вихопив очима невисоку білявку в смарагдовій сукні. Вона відразу впала в око своїм яскравим кольором волосся - наче білий шовковистий шлейф розлився по її тендітних плечах. А її великі голубі очі так і сяяли, наче два безхмарні озерця. Якась вродлива екзотична квіточка потрапила на це поле шипів та хижаків. Мені навіть в якійсь мірі шкода цю красуню, її розтопчуть а вона цього навіть не зрозуміє.

Думаючи про цю дівчину я не помітив як зіткнувся з нею. Від неочікуваного удару вона випустила з рук бокал вина, і воно опиняється на моєму піджаку. Почувся звук розбитого посуду , мій погляд ковзнув на пляму рідини, яка вже просочилась у мій одяг.

— Невиховане дівчисько! — заревів я, скинувши на неї свій найгрізніший погляд.

Та дурепа насмілилася не лише облити моє вбрання дорогим вином, але й назватися якоюсь-то дизайнеркою! На превелике моє здивування, адміністратори компанії виступили на її захист, мовляв це не простачка, а вельмишановна особа.

Звичайна розбещена міська дівчина без жодних манер, яка ледве володіє собою. Вже сама ця випадковість з вином вказала на її аморальну поведінку. Саме таке враження в мене складалося про цю Сару Вільямс.

Проте плювати, дівчисько все одно зіпсувала мій дизайнерський смокінг вартістю у кілька тисяч доларів. Очікувати від такої компенсації було просто сміхотворою думкою:

— Міс Дизайнерко, ви маєте гідно компенсувати збитки. Інакше можете забути про свою кар'єру назавжди! — пригрозив я їй, щоб принаймні втамувати власну люту гордість.

Негоже пересічній панянці плюватися на осіб мого калібру! Хоча... Ця випадковість в чомусь навіть вигідна. З'ясувалося, що ця Вільямс - одна з провідних дизайнерів елітної фірми "Арт Індустрія". А в моїх масштабних планах якраз була потреба в таких спеціалістах для облаштування мого нового маєтку. То може, принизивши ось таку Сару, я змушу її стати мені в пригоді?