2

Пам'ять відразу ж відтворює дежавю — схожі моменти, які вони вже розділяли разом.

Знайомство сталося раптово. Вистачило пари поглядів, усмішок, безглуздих жартів, кілька проведених у компанії спільних друзів вечорів. Але служба не чекає, на паузу не поставити, підписався на це вже давно. Коли не мав зовсім нічого, але відчайдушно прагнув знайти хоч щось. Пообіцяли розібратися, один одного дочекатися, вирішили, що час та розлука покажуть правильний шлях.

Він знав, він бачив і сам перед цим не встояв, що хлопець його гарний і увагою зовсім не обділений, без жаданих поглядів ще не проходило вечорів. І часи зараз такі, коли не чекають, а варіанти зручні і поряд шукають. Отже, повертався не розраховуючи ні на що, але своєму вибору залишався вірним, тому в першу чергу пішов до нього.

Посмішка і блиск блакитних очей одразу видали його. Викликався самостійно звільнити від кілограмів обовʼязку, дивуючись тяжкості форми. Помітив, що йшов звичайним солдатом, а повернувся лейтенантом.

Лейтенант позволив усе помацати, розповів, що до чого, а наприкінці зізнався, що всі ці місяці тільки про нього й думав. У відповідь не захотіли зізнаватись, що теж чекали їхньої зустрічі. І зовсім не тому, що соромʼязливий, просто стриманий, а шкіра почервоніла, бо чутлива. Замість заповітних слів змащені поцілунки, а потім сім днів як один довгий. Всюди розкидані речі та зім'ята постіль, його хлопчик звісно сидить зверху, дозволяє йому вести самому і рухатися у своєму темпі, поки лейтенант губами вивчає чутливі на тілі точки. І нарешті може сказати точно, що очікування безперечно коштували того.

На зустріч із друзями прийшли разом, говорити нічого не довелося, ті про все здогадалися самі. Здавалося, ось тільки не було нікого, раз і вже знайшов сім'ю.