Розділ 26

Найбільший скандал року

Наступного ранку Міра прокинулася знаменитою.

Точніше...

Не зовсім знаменитою.

Скоріше жертвою обставин.

І все через слизня.

Знову.

— ПІК!

— Ні.

— ПІК!

— Навіть не починай.

— ПІК!

— Я сказала ні.

Слизень образився.

І це була проблема.

Бо коли слизень ображався...

Страждали всі.

Все почалося з того, що фото з фестивалю потрапило в мережу.

Те саме фото.

З кубком.

На якому Міра і Пожирач Світів стояли поруч.

І виглядали підозріло щасливими.

— Це катастрофа.

— Це не катастрофа.

— Це катастрофа.

— Це не катастрофа.

— Це катастрофа.

— Добре.

— Ха!

— Маленька катастрофа.

Уся проблема була в коментарях.

Міра відкрила форум.

І одразу пошкодувала.

Перший коментар:

"Я КАЗАВ ЩО ВОНИ РАЗОМ."

Другий:

"МИ ПЕРЕМОГЛИ."

Третій:

"СЛИЗЕНЬ БУВ ПРАВИЙ."

— Що означає "слизень був правий"?

Настала тиша.

Дивна.

Дуже дивна.

Потім Король Безголових повільно відсунув планшет.

— Нічого.

— Королю.

— Так?

— Покажіть.

— Не хочу.

— Покажіть.

— Це небезпечно.

— Покажіть.

— Добре.

Він простягнув планшет.

Міра подивилася.

І застигла.

Бо там був форум.

Окремий форум.

Цілий форум.

Присвячений лише одній темі.

"Коли Міра та Пожирач Світів нарешті зрозуміють очевидне?"

— ...

— ...

— ...

— ЩО ЦЕ?!

— Форум.

— Я БАЧУ ЩО ФОРУМ!

— Дуже популярний форум.

— У НЬОГО П'ЯТДЕСЯТ ТИСЯЧ УЧАСНИКІВ!

— Так.

— ЧОМУ?!

— Людям цікаво.

— ЧОМУ?!

— Не знаю.

Міра перегорнула сторінку.

І одразу пошкодувала.

Там були теорії.

Таблиці.

Графіки.

Меми.

Аналітика.

Навіть часові лінії.

— Вони аналізують наші розмови?!

— Так.

— Це дивно.

— Дуже.

— Це лячно.

— Дуже.

У цей момент до кімнати зайшов Пожирач Світів.

— Що сталося?

— Нічого.

— Міра.

— Нічого.

— Міра.

— Нічого.

— Покажи.

— Не хочу.

— Покажи.

— Не хочу.

— Покажи.

— Добре.

Через хвилину він теж читав форум.

Потім ще хвилину.

Потім ще.

І ставав дедалі похмурішим.

— Що?

— Вони зробили схему.

— Яку схему?

— Схему наших зустрічей.

— ЩО?

— Вони використовували кольори.

— ЩО?!

— І статистику.

— ЩО?!

— І відсотки.

— ЩО?!

— Один із них дуже любить таблиці.

У дверях з'явилася бухгалтерка.

— Це був не я.

— Ми нічого не казали.

— Але ви подумали.

— Справедливо.

Настала тиша.

Потім Бос №404 узяв планшет.

Подивився.

І сказав:

— Чесно кажучи, графік непоганий.

— НЕ ДОПОМАГАЙ.

— Вибач.

— Не вибачу.

У цей момент слизень гордо підповз до столу.

І поклав маленький значок.

На ньому було написано:

"Я ВАМ КАЗАВ."

— ПІК.

— Ти не міг цього сказати.

— ПІК.

— Ти буквально слизень.

— ПІК.

— Він виграв суперечку.

— ЯКУ СУПЕРЕЧКУ?

— Усі ставки були на вас.

— ЩО?!

— Уже давно.

— ЩО?!

— Минулого місяця коефіцієнт був три до одного.

— ЩОООО?!

Увесь Відділ Жаху дружно відступив назад.

Бо коли Міра так кричала...

Навіть монстрам ставало страшно.

А слизень просто радісно підстрибнув.

Бо, як завжди, опинився правим.