Епілог у листах

Через 2 місяці

"Дорогий мій друже, маю можливість тобі написати, тому користуюсь нагодою. Дядько Ігнат невдовзі буде в Равиніі. У Варлоку ви зустрінетесь і ти отримаєш цей лист. Можливо, тобі буде важко в це повірити, я тепер княгиня Ларія Скагер з роду Сатарі. Стільки всього сталося за цей час. Це просто неможливо написати в листі. Дядько Ігнат усе тобі розповість більш детально.

Уявляєш, я бачила фистанців і залишилася жива. У Славії зустріла князя Гаруну, була викрадена ним. Потрапивши вже сюди познайомилася з батьком. У мене є ще брат з сестрою. З нею не відразу ми знайшли спільну мову, проте тепер ми найкращі подружки.

І я знайшла своє кохання. Ти навіть не уявляєш, яка я щаслива. Дуже хочеться поділитися з тобою моїм щастям. Я проїхала три країни, щоб знайти свого Даріна. Він дуже чудовий, турботливий і, як він каже, я з нього мотузки кручу. Я влаштувала нам таємне весілля, а вже потім був офіційний бал, де Дарін представив мене як свою дружину і княгиню.

На святі були усі, навіть брати койоти. Шкода, що Агнеса не змогла приїхати. Ти не застав їх, вони приєдналися до нас після Варлоку. Та Юлія ти можливо пам'ятаєш. А ще на балу я була такою гарною, шкода, що ти мене не бачив. І схоже, що моя сестричка таки буде щасливою з Інерієм. Інерій це її нерозділене кохання. Свого часу я ледь не вийшла за нього заміж, та вчасно князь спутав наші плани. На святковому балу, Інерій приділяв Джарині увагу. І схоже, що їх відносини матимуть продовження.

Я тебе геть заплутала. Просто я хочу так багато тобі розповісти, стільки усього трапилося, що вже й сама плутаюсь у своїй розповіді. Сподіваюсь, що в тебе все гаразд. Напиши про себе, те, що не можеш розповісти через дядька Ігната.

Обнімаю тебе міцно. Твоя подруга, Ларія.

Геть забула. Я обернулася. Хоч усі толочать, що це не можливо. Я чорна пантера."

Через рік

"Я у захваті. Цей лист ти отримаєш не через місяць і не через дядька Ігната. А майже у мить після відправлення. Магічна пошта - це фантастика. Тепер ми зможемо спілкуватися частіше.

Підприємлива тітка Роза, очолила магічний прогрес. Ти тільки уяви, що людина, яка не має магічного дару, несе результати магії у маси. Хоч вона і каже, що то моя заслуга, та то не правда. Я тільки даю ідеї, а вона з палаючими від азарту очима кидається їх реалізовувати.

Рохан вже стомився ловити шпигунів і недоброзичливців. Він зараз очолює магічну безпеку Гаруну. Сміх та й годі, ти ж розумієш про що я. Та вони задоволені, справляються і я щаслива разом з ними."

Через 6 років

"Митько, зовсім скоро ти здобудеш ступінь у магії та відправишся у вільне плавання. Усі ці роки я слідкувала за твоїм навчанням. Я дуже за тебе рада, і пишаюся твоїми успіхами. Ти станеш одним із найкращих студентів. Тож з підтримки мого чоловіка офіційно запрошую тебе до Гаруну. Це означає, що тобі не доведеться відпрацьовувати вісім років на користь Равинії, бо Дарін оплатив твоє навчання. Ми чекаємо на тебе у Кубілє. В нас встановлюють стаціонарний портал. За місяц-два він запрацює. Такий же встановлюють в столиці Равинії. Я думаю, що цю новину рознесли по всій Равинії і ти в курсі. Тож твоя мандрівка до нас буде дуже хвилюючою."

Через 8 років

В мене були кепські часи, я не знала, де моє місце і не розуміла в чому ціль, куди рухатись. Поки в моєму житті не з’явився Дарін. З того часу усе змінилося і кожен день стає дедалі кращим. Я знайшла дім, коханого і я щаслива. І годинник більше не рухається. Та в мене залишилася ще одна справа. Я разом з Митьком збираюся до Равинії, в ту глушину, де ще бояться магії. Я жартую, що ми понесемо магію в народ, та насправді я дуже нервуюся. Бо на мене чекає зустріч з минулим. Мій друг теж нервується, бо дуже сумує за рідними. І мій чоловік нервує, ціле військо відрядив зі мною. Ще й Рохана приставив, бо йому найбільше довіряє.

Дорогі мої читачі!
Сподіваюсь, вам сподобалася книга. Коментуйте, будь ласка, ставте вподобайки. Для мене це найбільша нагорода. І не забувайте підписуватися, щоб бути в курсі усіх новинок. Бо далі буде...

Дякую, що були зі мною.