— Я дуже злий на Іларіона! — сказав Адольф, йшовши вулицею Лесі Українки.
Я його дуже добре розумію, бо як же ж тут не сердитись? Адольф зламав Іларіонів пристрій, а тому нехіть подивитися, що сталося! Так, спочатку він переживав за Іларіона, але хвилювання перетворилося на злість. Бо йому довелося просидіти цілий день у смітнику. Після такого, його навіть собаки обходили десятою дорогою. А щоб ви знали, як довго Адольф відмивав увесь той сморід! Тому я розумію його злість.
Адольф уже думав, як краще насварити Іларіона, але, доходячи до його дому, він побачив вантажівку, у кузов якої складали Іларіонові винаходи. Побачивши таке, Адольф здивувався:
— Що ви таке робите? — запитав Адольф у одного з вантажників.
— Хіба ти осліп? Речі вантажимо, — ця людина взагалі не дружелюбна.
— Хто вам дозволив?
— А тобі яке діло? Ще я буду тобі все розповідати!?
— Це речі мого двоюрідного брата, тому я хочу знати! — Адольф потроху перенаправляє свою злість з Іларіона на цього грубіяна.
— Так у його і питай! — вантажник вже перейшов на крик. — Чого ти до мене пристав!?
— Навіть не скажете куди їдете?
— Та ти мене вже дістав!
— Та пішов ти! — Адольф уже його не витримував.
— Що ти, виродку, сказав?
Адольф, йшовши до дверей Іларіонового дому, почув стільки всякого від вантажника, що ледве вуха не зав'янули. Зайшовши в дім, Адольф крикнув:
— Іларіоне, що то за люди забирають твої винаходи? Ти переїжджаєш?
На жаль, Адольф так і не почув відповіді. Він почав шукати Іларіона. Адольф все ж таки його знайшов. Захарович спав на ліжку, біля якого стояв стіл з алкогольними напоями та солодощами.
— Вставай! — крикнув Адольф.
Побачивши, що Іларіон так і не прокидається, він почав трясти його. Від такого Захарович прокинувся.
— Що ти хочеш? — сказав сонно Іларіон. — Дай поспати!
— Там твої винаходи кудись відвозять!
— Що!? — від такого Іларіон аж підскочив.
— Зараз на вулиці два вантажники виносять твої пристрої, до речі, один із них повний мудило.
— Ану ходімо!
Тільки но вони вибігли на вулицю, вантажівка вже поїхала.
— Якого!?
— Не встигли.
— А ти часом не знаєш, куди вони поїхали?
— Я питав, але той чорт мені не сказав.
— Можливо, тобі здалося?
— Що мені здалося? Я на свої очі бачив! — Адольфа почало все злити, після розмови з тим опецьком. — Ходімо перевіримо!
Вони пішли до підвалу. Коли Іларіон вводив пароль на замку, він прикривався, щоб Адольф не побачив.
— Що ти там прикриваєш, я хіба твій пароль не знаю?
— Звідки ти можеш знати? — спантеличено запитав Іларіон.
— Це ж просто! Багацько хто ставить свою дату народження як пароль.
— А звідки ти знаєш мою дату народження? — не знаю, чому Іларіон задав таке дурне питання.
— Я все про тебе знаю! Ти ж все ж таки мій двоюрідний братик.
— Я вже забув, що ми брати, — Іларіон посміхнувся.
— І не мрій! Все одно будеш мені щось дарувати на моє день народження!
Вони зайшли всередину, але там не було жодного пристрою.
— Та що ж це таке!? — Іларіон був спантеличений і розгніваний одночасно.
— Нічого, буває.
— Що буває!? Що буває!?
— З тобою і не таке траплялося.
— Все, можеш іти, а я полежу зі Степаном на ліжку і все обдумаю.
— Ти мене виганяєш?
— Так. — Іларіон хоча б чесно відповів. — Але не хвилюйся. Я тобі подзвоню і розкажу свій план.
— Я тобі не буду допомагати його здійснювати! — Адольф пішов. Таке враження, що він був трішки ображений.
Іларіон не звернув уваги на Адольфа і пішов в кімнату до Степана. Але, от біда, ведмедика ніде немає. Він обшукав всю кімнату, а потім увесь будинок, але так і не знайшов його. На щастя, Іларіон згадав, що прикріпив до нього GPS-маяк. Подивившись перебування Степана, виявилося, що він пересувається у напрямок Божественного району.
— А щоб його! Степана також забрали! — розхвилювався Іларіон. — Нічого страшного, зараз швиденько придумаю план і зможу повернути Степана та свої винаходи назад. Доведеться просити допомоги у Адольфа, але ж він на мене ображений…
Після хвилини звинувачень себе, він заглянув у шафу. На превелике щастя, Іларіон там знайшов свій винахід "Задобрювач 007". Після того випадку, коли Іларіон потрапив у жахіття, він вирішив створити ще один "Задобрювач 007", щоб потім Адольф знову почав добре ставитись до Іларіона та допомагав йому, коли це потрібно.
Відредаговано: 14.01.2024